Переможців восьмого Всеукраїнського фестивалю МНС «Сузір’я мужності» назвуть вже наступного тижня. На звання кращого в країні претендує Хабаровський авіаційно-рятувальний центр.
Лісові пожежі, повені, цунамі, землетрусу та снігові лавини, інші надзвичайні ситуації — льотчики Хабаровського авіаційно-рятувального загону завжди в епіцентрі подій.
За 35 років в історію далекосхідного авіаційно-рятувального центру було вписано чимало героїчних сторінок.Сьогодні на території Далекосхідного федерального округу базується п’ять ланок: в Якутську, Петропавловську-Камчатському, Магадані, Южно-Сахалінську і у Владивостоці.
2011 рік. Евакуація людей із затопленої нафтової платформи «Кольська». Плотніков віталій згадує: за хвилини довелося проявити всі навички — права на помилку не було. «Так як це все відбувалося у відриві від берегової лінії на відстані 500 кілометрів, тобто, поза видимості берега, орієнтирів, у складну погоду, виконували польоти на пошук і евакуацію терплять лихо. Врятували трьох осіб», — розповідає він.
2006-й — землетрус в Корякії, необхідно доставити гуманітарну допомогу та рятувальників в екстреному порядку.Екстрена терміновість і наказ командира — до ранку бути на місці. Екіпаж тоді вчинив, як вважалося, неможливе.«Вперше в історії рятувального центру без дозаправки з Хабаровська в Петропавловськ-Камчатський — по маршруту через острів Сахалін і через Охотське море на аеродром Елизово», — пояснює старший штурман Хабаровського авіаційно-рятувального центру МНС Росії Олександр Кривоніс.
Льотчики — люди забобонні. В авіації взагалі дуже багато традицій, ритуалів і табу. Але говорять про них пілоти неохоче. Не фотографуватися перед польотом. Не вживати в будь-якому контексті слово «останній». «Остання — буває у попа дружина тільки. Ну а слово «останній» у мене не те що родина — а і родичі вже не вживають його в побуті», — говорить заступник командира авіаційного загону Хабаровського авіаційно-рятувального центру МНС Росії Юрій Уваров.
Далекосхідний регіон унікальний — тут є і моря, і гори, і багатокілометрова тайга. Рельєф місцевості вимагає максимальної підготовки льотного складу, і тому тут працюють тільки професіонали. Люди, готові прийти — а вірніше, прилетіти на допомогу — і вдень, і вночі.
