Ангела Меркель офіційно оголосила про свій намір в четвертий раз поспіль балотуватися на пост канцлера ФРН. Подія це, само по собі, у загальному то, давно очікуване, стало виглядати набагато цікавіше зараз, після сенсаційного завершення виборів у Сполучених Штатах. Пов’язує недавні американські і майбутні через рік німецькі вибори досить багато. У Штатах йшлося, а у німців неодмінно піде не тільки (а може бути, і не стільки) про нагальних національних проблем, але й про ідеології.В Америці пані Клінтон рекламували виборцю як центральну захисницю ліберальних цінностей — точно так само будуть у Німеччині звати пані Меркель. Так вже і звуть — адже Хілларі-то цей пост звільнила. «Лідер вільного світу сьогодні — це Ангела Меркель», — пише англійська Guardian. Зауважимо, що про намір піти на вибори Меркель оголосила майже одразу після візиту до Берлін, що минає американського президента Обами, публічно расхвалившего її політику.Можна сказати, що президент Обама в ході свого прощального візиту особисто очолив кампанію в користь Меркель — точно так само, як деякий час тому він особисто очолював кампанію в користь Клінтон. І заклики Обами в Європі звучать тим драматичніше, що точно такі ж заклики тільки що не подіяли в Штатах.Німецький політолог Рар так і говорить: «Якщо читати німецькі та європейські ЗМІ, то складається враження, що пані Меркель стає жрицею ліберальної релігії, що вся надія на неї, і сам минає Обама дає їй якесь благословення тримати Захід разом союзом загальних цінностей».
Зрозуміло, благословення американського президента для Меркель дуже важливо: відомо ж, яким надійним провідником американської політики в Європі вона не раз і не два себе показала. Біда, однак, у тому, що благословив пані Меркель президент, від нового президента, пана Трампа, вона навряд чи може чекати така ж щедрої підтримки, бо вона його антипод. Однопартієць канцлера, прем’єр-міністр федеральної землі Саксонія Тіллих так і сказав: «Меркель — це відповідь на популізм нашого часу. Вона — щось на зразок анти-Трампа».Так що навряд чи новообраний президент США буде харчувати до неї теплі почуття. Скоріше варто очікувати, що Трамп зробить певні зусилля для того, щоб Меркель пролетіла на виборах — так само, як тільки що пролетіла Хілларі. Ну, а в тому, що у американського президента знайдуться способи серйозно вплинути на ситуацію в Німеччині, сумніватися важко.
Але вибирати-то все-таки будуть громадяни ФРН, а тому варто подивитися, як (за сьогоднішніми уявленнями) будуть голосувати за Меркель вони. Поки, схоже, що шанси у неї порівняно непогані: за даними останнього опитування, 55% громадян готові її підтримати і 39% не хочуть її бачити знову федеральним канцлером. Цифри не так, щоб дуже хороші, але на користь Меркель серйозна обставина: у неї не видно серйозних суперників.Політологи зазначають, що, можливо, в цьому і полягає одна з найсильніших сторін політика Меркель: вона завжди вміла так чи інакше відсунути в тінь більш або менш яскраві фігури, після чого півсправи виявляється зроблено — крім неї, начебто, і вибрати нікого. Найнебезпечнішого свого суперника всередині власної партії, міністра закордонних справ Штайнмайера, фрау канцлер відтіснила від боротьби за посади лідера партії та канцлера, домігшись його висунення на пост президента Федеративної республіки.А інших фігур, хоч скільки-небудь порівнянних з Ангелою Меркель по особистому авторитету та політичною вагою, в країні зараз, схоже, немає.
Це жодним чином не означає, що перемога на майбутніх через рік виборах у Меркель в кишені. Так природно було б думати до «брекзита» і до Трампа, але тепер аргументи типу «хто ж, якщо не вона» сильно втратили в ціні. Рейтинги у неї непогані? Так, непогані. Але у пані Клінтон, як ми пам’ятаємо, вони часом бували й набагато краще — і що?Більшість провідних мас-медіа будуть її підтримувати? Так, будуть; і в Німеччині і на всьому Заході. Але пані Клінтон, всупереч усім уявленням про пристойність, мас-медіа підтримували без найменших застережень з першої секунди до останньої — і що?Справа в тому, що у нас на очах змінюється провідний тренд; ліволіберальні цінності, так довго вважали себе (та й на практиці колишні) безальтернативними, більше такими не є. А пані Меркель змінюватися не бажає. За словами німецького політолога, «вона вважає, що старі ідеї правильні і їх потрібно відстоювати». У Клінтон це не вийшло — чи вийде у Меркель? У німецьких виборців ще набагато більше підстав бути незадоволеними результатом застосування «старих ідей», ніж у американських. Девіз «Меркель назавжди» може і не буде. Хто ж, окрім неї? Та хіба мало!Рік тому і про Трампа мало хто чув.
Що ж, виборча кампанія починається. Скоро побачимо.
