Кожен рік укладачі Оксфордського словника вибирають слово року. На минулому тижні словом 2016 року був названий термін «постправда». Співробітники Оксфордського словника визначають цей термін так: «Обставини, при яких об’єктивні факти є менш значущими для формування громадської думки, ніж звернення до емоцій і особистим переконанням».
Поняття це не нове, але саме цього року воно припало як ніколи до речі. Прихильники програла президентські вибори в США Хілларі Клінтон з його допомогою тепер пояснюють, чому американці в ході кампанії в загальному випадку довіряли постів у соціальних мережах більше, ніж новин з телеекранів. Тобто робили свій вибір на основі неправдивої інформації з Facebook, а не на основі правдивої інформації CNN.
І треба ж такому статися, що саме в той тиждень, коли термін «постправда» став словом, він був найяскравішим чином проілюстрований офіційними особами США. Тобто самими прихильниками Хілларі Клінтон.
Почалося все з того, що представник Державного департаменту США Джон Кірбі в черговий раз звинуватив Росію в нанесенні ударів по сирійській лікарням. А інформацію про цих ударах Держдепартамент отримав від «заслуговують довіри гуманітарних організацій». В ході брифінгу кореспондент російського телеканалу попросила його уточнити, яким саме сирійським лікарням наносилися удари. На що пан Кірбі несподівано і якось не дуже ввічливо порадив кореспондентові звернутися до російського уряду.«Попросіть у них список лікарень, за якими ви наносите удари», — відповідав Кірбі.
Таке малопрофессиональное поведінка дещо здивувало інших присутніх на брифінгу журналістів. Інцидент набув такого резонансу, що президенту США Бараку Обамі довелося згадати його під час зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. І ось що сказав президент:
«В епоху настільки активною дезінформації, коли неправдиві відомості подаються в дуже гарній упаковці і виглядають однаково на сторінці Facebook і на екрані телевізора… Коли занадто завзята реакція з боку американського посадової особи порівнюється з постійними жорстокими репресіями в інших країнах… Якщо все буде сприйматися однаково, якщо не буде робитися жодних відмінностей, ми не будемо знати, що нам слід захищати, за що нам слід боротися.»
Начебто все ясно: на екрані американського телевізора — правда, а на сторінці Facebook — красиво упакована дезінформація. Та сама постправда, яка так заважає. І треба зробити правильний вибір, інакше не буде зрозуміло, за що боротися. Якщо по телевізору сказали, що росіяни розбомбили лікарні, — значить, так воно і є. А сумніватися в цьому — значить, лити воду на млин тих, у кого постійні жорстокі репресії і все таке.
І тут раптом на сцену виходить сама «заслуговує довіри гуманітарна організація». Яка виявилася всього одна, але яка!Тільки вслухайтеся, це ж музика сфер: турецький офіс Сирійського американського медичного співтовариства, зареєстрованого в штаті Иллионойс і зі штаб-квартирою у Вашингтоні. І ось цей самий турецький офіс повідомляє, що їм (увага!) невідомо, хто саме наносив удари по лікарнях. Представників самого Сирійського американського медичного співтовариства в Сирії немає. А про ударах по лікарнях вони знають тільки зі слів очевидців, які невідомі.
І ось ми з вами, здається, починаємо розуміти, що ж таке постправда насправді, а не на словах прихильників Хілларі Клінтон.
Барак Обама сказав, що ми повинні зробити вибір між екраном телевізора і дезінформацією. І що ж нам вибрати, якщо ми бачимо, як офіційний представник Держдепартаменту розповідає журналістам відверту дезінформацію? А вони потім будуть переказувати цю дезінформацію з телеекранів. І глядач дізнається, що росіяни розбомбили останній госпіталь в Алеппо 10 червня, 28 липня, 19 серпня, 1 жовтня, 14 жовтня, 17 листопада. І кожен раз це саме останній госпіталь, і з його руйнуванням в Алеппо інших лікарень більше немає. І місто залишається без медичної допомоги взагалі. Ось вже півроку.
А глядач — адже не дурень, він це бачить. І, зрозуміло, в таких обставинах він вибирає Facebook. Йому нічого іншого не залишається. Він же повинен вибрати! Інакше незрозуміло, за що боротися.
І все виходить у суворій відповідності з визначенням Оксфордського словника: «Обставини, при яких об’єктивні факти є менш значущими для формування громадської думки». Ну, просто тому, що ні в які об’єктивні факти американці більше не вірять.
І між брехнею американських телеканалів і брехнею на Facebook американець, зрозуміло, вибирає брехня на Facebook. Воно хоча б веселе.
