Цифри всередині нас: тепер учені можуть точно підрахувати, як багато мутацій ДНК, пов’язаних з раком, накопичується в органах курців з плином часу. І ці цифри вражають. Згідно з даними нового дослідження, в середньому одна мутація ДНК з’являється в клітинах легенів після кожних 50 викурених сигарет.
Люди, які викурюють до 20 сигарет у день, за рік «набувають» приблизно 150 мутацій у клітинах легенів, 97 — в клітинах гортані, 39 — в клітинах глотки, 18 — в клітинах сечового міхура і шість мутацій формуються в клітинах печінки. Така особиста невтішна статистика будь-якого курця.
Попередні епідеміологічні дослідження пов’язували куріння тютюну, принаймні, з 17 класами раку. Проте вперше вчені змогли визначити молекулярний «шкоду», заподіяну ДНК людини.
Людмил Александров (Ludmil Alexandrov) і його колеги з Національної лабораторії Лос-Аламоса в Нью-Мексико, США, порівняли ДНК в пухлинах 2500 курців і 1000 людей, що не мають цієї шкідливої звички. Порівняння дозволило дослідникам визначити, які саме мутації були пов’язані з курінням.
Теоретично кожна мутація ДНК потенційно може викликати каскад генетичних ушкоджень, які, в свою чергу, можуть призвести до того, що клітини перероджуються в злоякісну пухлину. Тим не менш науковий світ досі не знає, з якою ймовірністю одна мутація ДНК, пов’язана з курінням, може призвести до раку, або які типи мутацій найбільш ймовірно стануть злоякісними. «Наше дослідження прагне це з’ясувати», — говорить Александров.
Деякі курці ніколи не хворіють на рак, незважаючи на тисячі набутих мутацій. Але це чистим чином везіння, вважає американський фахівець. «Куріння подібно грі в російську рулетку: чим більше людина в неї грає, чим вище шанс того, що у нього буде пошкоджений певний ген і потім піде розвиток раку. Однак завжди будуть ті люди, які будуть багато палити, але разом з тим мутації не приведуть у них до розвитку хвороби», — розмірковує вчений.
Інший автор дослідження професор Майк Стреттон (Mike Stratton) з Інституту Сенгера каже в інтерв’ю: «Чим більше мутацій, тим вище шанс, що вони відбудуться в ключових генах, які ми називаємо раковими, що перетворює звичайну клітину в ракову».
Професор Стреттон вважає, що шкідлива звичка, найімовірніше, прискорює природний мутаційний процес, але, яким чином це відбувається, «залишається загадкою».
Дослідники сподіваються, що їх висновки дотримають людей від звички до паління і остаточно розвінчають міф про те, що куріння може бути нешкідливим. Кожна нова викурена сигарета потенційно може привести до генетичних мутацій, додає Александров.
За його словами, якщо людина кине палити, це не знищить вже виникли мутації (вони залишаться «шрамом» на ДНК).Але все-таки розставання з шкідливою звичкою зменшить ризики, пов’язані з ще більшою кількістю мутацій, аргументує дослідник.
До речі, є докази того, що люди, що кинули палити, мають менший ризик померти передчасно, ніж ті, хто продовжують бути вірним шкідливою звичкою, каже Саймон Чапман (Simon Chapman) з Університету Сіднея.
Наприклад, дослідження британських вчених, які вивчали здоров’я 35 тисяч чоловіків протягом півстоліття, виявило, що куріння в середньому знижує тривалість життя на десять років. Між тим дослідження показало, що якщо люди кидали палити, наприклад, у віці 30 років, то їх ризик передчасної смерті прагнув до нуля.
«Багато курців вважають, що немає сенсу кидати, оскільки шкоди вже завдано. Але якщо курці кидали б палити в середньому віці, вони могли б практично уникнути ризику смерті внаслідок куріння тютюну», — підсумовує Чапман.
Нове дослідження опубліковано в науковому журналі Science.
Додамо, що раніше «Вести.Наука» повідомляли про те, що курці вагітні жінки змінюють також генетику своїх дітей.Крім того, вчені з’ясували, що тривалість життя людини дійсно залежить від змін у ДНК.
