Міністри внутрішніх справ, які зустрілися 18 листопада на діловому вечері в словацькій Братиславі, знову не змогли узгодити нові міграційні правила, які повинні допомогти врегулювати кризу навколо біженців, спровокований військовими діями в Сирії, Іраку і ряду інших країн. Вироблення єдиного плану перешкодили розбіжності між підходами країн Західної Європи на чолі з Німеччиною і ряду східноєвропейських членів ЄС, включаючи Польщу і головуючу Словаччину.
«Ми шукаємо компроміс, але на даний момент його немає», — заявив Томас де Мезьєр, міністр внутрішніх справ Німеччини, яка в минулому році прийняла близько 900 тисяч мігрантів.
За вечерею між міністрами розгорілася палка суперечка про те, як саме необхідно реформувати європейську міграційну систему, щоб подолати наслідки кризи і не допускати його повторення в майбутньому. З початку 2015 року на територію Євросоюзу в’їхало близько 1,3 мільйона чоловік, переважно з країн Близького Сходу та Північної Африки. І, хоча зараз інтенсивність цього потоку знизилася, міграційний криза показала слабкість загальноєвропейської системи і нездатність членів ЄС домовитися один з одним з ключових питань.
«За вечерею у нас була дуже відкрита дискусія, іноді емоційна, іноді відверта. Ми знали, що це буде непросто, але нам потрібно перебороти розбіжності між різними членами союзу, — заявив міністр внутрішніх справ Словаччини Роберт Калінак. — У нас У всіх одна мета — ми хочемо вирішити міграційний криза. Те, що ми придумали в минулому році, виявилося не так ефективно, як очікувалося, тому ми повинні запропонувати інші заходи».
У 2015 році для того, щоб припинити безконтрольний потік мігрантів, країни Євросоюзу змушені посилити контроль над зовнішніми кордонами, а також укласти угоди з низкою країн, з яких їдуть мігранти, і з Туреччиною, через яку більшість біженців потрапляють в ЄС. Крім того, європейським країнам довелося призупинити дію Шенгенської угоди про свободу пересувань і відновити деякі внутрішні прикордонні пункти, ліквідовані раніше.
Хоча ці заходи допомогли значно знизити приплив нових мігрантів, багато з тих, хто вже приїхав, продовжують залишатися на островах Італії і Греції, причому, багато з них — практично без інфраструктури. На даний момент чіткого рішення, що робити з ними далі, так і не вироблено.Незважаючи на підписану торік угоду про розподіл 160 тисяч людей по іншим країнам Євросоюзу, низка східноєвропейських країн, включаючи Словаччину, Угорщину і Польщу, відмовляються приймати у себе біженців, пропонуючи натомість збільшити свої витрати на зміцнення кордонів і депортацію тих, кому було відмовлено у наданні притулку. Протилежну позицію займають Німеччина, Швеція і Мальта, яка також потерпає від напливу нелегальних мігрантів.
«Нам необхідно мати відповідний механізм на постійній основі, ми не можемо обговорювати це тільки під час кризи, — заявив Кармело Абела, міністр внутрішніх справ Мальти, яка з січня по червень 2017 року буде країною-головою Європейського союзу.