Вперше вчені виростили в лабораторних умовах тканина кишечника і успішно пересадили її в організм мишей.Наукове досягнення наближає світ до можливості пересадки вирощених в лабораторних умовах тканин кишечника в організм людини. Все це дуже допоможе людям із запальними захворюваннями кишечника, хворобою Крона і хронічними запорами.
«На мою думку, ця одна з самих складних тканин, яка коли-небудь була «спроектована». Вона укладає в собі внутрішню підкладку, яка всмоктує поживні речовини і виділяє травні соки; функціональні м’язи, які просувають їжу через кишечник, і нерви», — каже Джеймс Уеллс (James Wells) з Медичного центру Дитячої лікарні Цинциннаті.
Він і його колеги створили кишкову тканина, перетворивши звичайну шкіру і білі кров’яні клітини в особливий тип стовбурових клітин, які називаються індуковані плюрипотентні стовбурові клітини. Дослідники забезпечували їх різними поживними речовинами та факторами росту і таким чином стимулювали клітини для формування так званої «бази» кишкової тканини. Цього, до речі, фахівці вперше добилися ще в 2010 році.
Але сьогодні вчені змогли піти ще далі: вони створили нервові клітини і використовували їх, щоб «підключити» до тканин кишечника. «На цей раз ми додали нерви, і це забезпечило тканина механічною функцією, тому вони можуть створити перистальтику — пульсуюче дію, яке просуває їжу через кишечник», — говорить Уеллс.
Дослідники виявили, що створена ними тканина може «пульсувати» і в лабораторії, і в життя, тобто коли невеликий фрагмент тканини прищеплювали нирках мишей. Відзначається, що нирки — найзручніший орган, який дозволяє зрозуміти, чи зможе тканина успішно прижитися в тілі тварини.
Поки вчені не працювали над створенням системи кровопостачання такий спроектованої тканини, а також імунних клітин, які б захистили її від патогенів. Але вони виявили, що обидва цих найважливіших «елемента» поставляються організмом мишей при пересадці їм нової тканини. Можливо, той же ефект можна буде спостерігати і при пересадці кишкової тканини в організм людей.
Колега Уеллса Майкл Хельмрат (Michael Helmrath) зараз створює і тестує порожнисті трубки вирощених в лабораторії тканин кишечника. Зараз такі трубки досягають двох сантиметрів в довжину, але якщо ученим вдасться збільшити їх до довжини в десять сантиметрів, то вони цілком підійдуть для трансплантації дітям, у яких виявлений синдром короткої кишки.
Є надія, що вирощені тканини у майбутньому можна буде пересаджувати і в організм дорослих людей, хоча Уеллс і попереджає, що до цього ще кілька років будуть проводитися додаткові дослідження методики і тести. «Тканина досить складна, і вона вимагає багато роботи до фінальної стадії — трансплантації. Але ми дізнаємося багато нового про розладах кишечника, прагнучи до своєї кінцевої мети», — додає дослідник.
Той факт, що вирощені в лабораторії тканини кишечника володіють своїми власними нервами, означає, що вони можуть бути корисні для вивчення явищ запору і проносу.
«Такі проблеми зачіпають мільйони людей», — говорить Уеллс. Крім того, на тканинах можна буде тестувати лікарські препарати і вивчати їх побічна дія.
Дослідження опубліковане в науковому виданні Nature Medicine.
