На закриття XIV Курчатовской міждисциплінарної молодіжної наукової школи 11 листопада канал «Наука» покаже прем’єру проекту «Меганаука». Зйомки першої серії циклу проходили в стінах Курчатовського інституту і присвячені синхротрону.
Прем’єрний цикл фільмів «Меганаука» — це унікальні екскурсії у світ наукових гігантів, які за розмірами нагадують справжні заводи. Мегаустановки займають величезну площу і будуються десятиліттями, як правило для проведення одного експерименту. Розташовані в різних частинах світу, ці чудеса інженерної думки повинні відкрити найпотаємніші таємниці світобудови, саме тут вчені чаклують над фундаментальними відкриттями.
На зйомках першої серії канал «Наука» побував за лаштунками Курчатовського інституту і детально вивчив роботу кільцевого прискорювача електронів, завдяки якому вчені отримують синхротронне випромінювання.
Курчатовський синхротрон побудований у 1999 році. Площа мегаустановки — 16 тисяч квадратних метрів. Як і великий адронний коллайдер, ця мегаустановка відноситься до циклічних прискорювачів заряджених частинок.Тільки в синхротроні частинки не взаємодіють, а літають по колу заради однієї мети — зробити на світло синхротронне випромінювання.
Це випромінювання неймовірно по своїм якостям. Воно включає в себе весь діапазон електромагнітних хвиль.Радіохвилі, інфрачервоне випромінювання, видиме світло, ультрафіолетове, рентгенівське і гамма-випромінювання.Найбільше цікавлять фізиків рентгенівські промені. Довжина їх хвиль в тисячу разів коротше видимого світла і порівнянна з відстанню між атомами. Тому рентген просвічує людське тіло, і ми бачимо на знімках кістки і тканини.Найяскравіше в світі рентгенівське випромінювання отримують саме на синхротронах.
Щоб отримати бажане випромінювання, фізикам доводиться розігнати електрони до близькосвітлових швидкостей.Частинки досягають фантастичній швидкості в 300 тисяч кілометрів на секунду. Тобто за одну секунду вони здатні сім разів облетіти навколо Землі.
Прискорені частинки потрапляють в 14 окремих боксів — лабораторій. В них проводяться експерименти для медицини, біології, хімії, фізики, досліди в галузі нано-технологій і навіть археології.
Синхротрон дозволяє розшифрувати структуру білків, зрозуміти, якими давніми інструментами користувалися наскальні художники і побачити внутрішню будову мікрооб’єктів. Завдяки випромінюванню, людство отримує нові ліки, мікроелектроніку і високоміцні матеріали.
Показ першого фільму з циклу «Меганаука» відбудеться 11 листопада на закритті Курчатовской міждисциплінарної молодіжної наукової школи. В ефірі каналу «Наука» фільм вийде пізніше — 19 листопада о 10:00 і 20 листопада в 19:00.
Перед прем’єрою в Курчатовском Центрі Культури з доповіддю «Від атомного проекту до конвергенції» до випускників наукової школи вийде президент НДЦ «Курчатовський інститут» Михайло Ковальчук.
В міждисциплінарної молодіжної наукової школи візьмуть участь молоді науковці, аспіранти та студенти старших курсів, наукових та освітніх установ Росії і країн СНД, які працюють за тематиками, пов’язаних з основними напрямами досліджень, що проводяться в НДЦ «Курчатовський інститут». Вік учасників школи не перевищує 35 років.
XIV наукова школа стартує 8 листопада і включає чотири дні активної роботи. У програмі пленарне засідання лекції з актуальних проблем науки, секційні семінари, об’єднують усні та стендові доповіді учасників школи, екскурсії по інституту і зустрічі з провідними вченими.
Канал «Наука» показує проект свого виробництва в Курчатовском інституті вперше. Після фільму «Меганаука» відбудеться обговорення побаченого з Павлом Полуйчиком, автором циклу, він відповість на запитання гостей.
Телеканал «Наука» — науково-популярний пізнавальний канал про досягнення російської і світової науки, що входить в пакет неефірних каналів «Цифрове телебачення».
