Британська актриса Кейт Бекінсейл, знайома глядачеві за картинами «Фламандська дошка», «Багато шуму з нічого», «Перл-Харбор» прилетіла до Москви, щоб представити новий фільм з популярної франшизи «Інший світ: Війни крові».Як і в першій частині бойовика, що вийшла в 2003 році, Бекінсейл грає роль вампіра-войовниці Селін. Однак цього разу Селін належить битися не тільки з перевертнями, але і протистояти рідного клану, котрий передав її.
Втім, на прес-конференції актриса розповідала не тільки про фільмі. І не тільки рідною англійською. Виявилося, що Кейт «вивчала російську мову в університеті в Оксфорді. Ми багато читали російської класики, а перший спектакль, в якому я брала участь, був «Чайка», і для мене це дуже важливо, тому що Чехов — мій улюблений письменник. Мені подобається поезія Анни Ахматової та Олександра Блока. Цілий рік в університеті ми вивчали Достоєвського».
— Вам, драматичної актриси, яка звикла до справжніх ролей, не було прикро працювати з тенісним м’ячиком замість справжніх акторів?
— Справа в тому, що ми намагалися якомога більше знімати в цих декораціях, і я намагалася виходити на майданчик з живими акторами. Так що дуже небагато сцен було знято на зеленому екрані, у нас майже не було ніколи цього м’ячика. Звичайно, мені зручніше зніматись в екранізації Джейн Остін, але такі екранізації мені теж підходять.
— Фільм ніби поділений на дві частини. З одного боку, це жорсткий екшен, з іншого — він вийшов дуже зворушливим, емоційним. Яка частина для вас виявилася складніше — драматична або стрибки і трюки?
— Звичайно, будь-яка ігрова сцена для мене простіше епізодів з бійками, з зброєю. З іншого боку, мені цікаво спостерігати за тим, що виходить у результаті.Одна з причин, по якій я знімаюся в цьому фільмі, та, що там змішано багато складових. Всі бійки, битви відбуваються не просто так, вони залежать від стану Селін. А вона б’ється тільки в безвихідних ситуаціях. В цій частині я граю мати, яка повинна захистити свою дочку від смертельної небезпеки. І кожна мати знає, що вона буде це робити за будь-яку ціну.
— Зараз виходить багато фільмів про супергероїв. Якщо б вам випала така можливість, кого з них ви б узяли на допомогу Селін?
— Мені дуже подобається Жінка-Кішка. У нас з нею навіть костюми схожі, тому, думаю, ми б добре виглядали з нею разом. Мені подобається Бетмен. Він справжній супергерой. А взагалі, мені б хотілося, щоб це були британські особи, британських супергероїв.
— Чи вірите ви у вампірів і перевертнів в житті?
— Мені здається, що вампіри існують. У світі насправді існує безліч страшних речей, так що і перевертні десь є.Швидше за все вони живуть в Лондоні, тому що в Лондоні є все. Але мені з ними стикатися не доводилося. Напевно, вони мене бояться. Я вірю в це.
— Режисер фільму Анна Форстер не приховує, що їй дуже сподобалося з вами працювати.
— Одна з головних причин, чому ми вирішили зробити п’яту частину — ми знайшли хорошого режисера, якому ще й подобалася ідея фільму, в цій частині. І мій персонаж. І ми з нею задумали зняти його дуже емоційним, де образ Селін буде глибше, ніж в попередніх фільмах. Не знаю, вийшло б задумане, якби режисер був чоловіком. Ганна талановита, впевнена, прониклива. І її ідеї мені сподобалися.
— У фільмі ви п’єте кров з самовара (і правда, чого ще її пити). Чия була ідея з самоваром?
— Це була моя ідея. Мені хотілося, щоб самовар був якийсь церемоніальний предмет. І, згадавши про російських чаювання біля самовара, я вирішила, що варто використовувати такий нюанс. Придумати-то я придумала, але ми стали думати — як дістати самовар. Виявилося, що в Чехії у когось зі знімальної групи жила бабуся, а в неї зберігався справжній самовар.
— Заради зйомок у цьому фільмі ви спеціально займалися бойовими мистецтвами. А в дитинстві якими видами спорту ви захоплювалися?
— У дитинстві я нічим не займалася, в основному читала книги. Я обожнювала читати і читала весь вільний час. На фізкультурі я завжди намагалася втекти від м’яча, а не наздогнати його. Так що я не дуже спортивна людина. Для «Іншого світу» я дійсно багато займалася спортом, і мені довелося познайомитися з багатьма видами зброї.
— А правда, що ви уважно стежите за своїм оточенням і забобонні?
— О, так! Я завжди стежу за тим, щоб правильною, правою ногою ступити на борт літака, завжди слідкую за прикметами.
— Часто актори кажуть — мені пощастило працювати з тим-то актором або зніматися у того-то режисера. Ви думаєте такими категоріями?
— Звичайно. В першу чергу це Мартін Скорсезе. Це режисер, зустрівшись з яким не хочеться розставатися. В одній з моїх перших робіт (мені тоді було років 18) у Кеннета Брани у фільмі «Багато шуму з нічого» я зустрілася на майданчику з Дензелом Вашингтоном, Кіану Рівзом і Еммою Томпсон. До того моменту вони всі були великими, а я була зовсім юна і приходила в жах від однієї думки, що мені доведеться з ними працювати. Серед великих, з ким мені довелося працювати, звичайно, і Габріель Аксель («Принц Ютландії»), Льюїс Гілберт («Будинок примар») і Джим МакБрайд («Фламандська дошка»).Я дуже вдячна долі, що працювала з ними.
