Наступним президентом Франції може стати людина, з яким у Володимира Путіна, за визнанням самого російського президента, «особисті, дуже добрі відносини». Ім’я цієї людини Франсуа Фійон. Він відкрито закликає до повного скасування антиросійських санкцій.
Вважає, що в Сирії слід надавати допомогу Башару Асаду, оскільки він бореться проти того ж «ісламського тоталітаризму», який становить небезпеку для Франції. Причому діяти тут треба теж в союзі з Росією. І його вже порівнюють з Дональдом Трампом, зробив низку заяв про важливість поліпшити відносини з Москвою.
Франсуа Фійон — явний фаворит праймеріз у французьких республіканців. І якщо найближчим неділю, він, працював прем’єром при президентові Саркозі, зауважимо, вже вибув з президентської гонки, здобуде перемогу над мером Бордо Аленом Жюппе, то в боротьбі за пост президента Франції навесні наступного року, Фійону, швидше за все, доведеться змагатися з лідером Національного фронту Марін Ле Пен. Їй, як і йому, пророкують вихід у другий тур, де Ле Пен в цьому випадку, за всіма опитуваннями, поступиться Фійону. Серед соціалістів гідного суперника для нього немає.Президент Олланд, звичайно, може спробувати піти на другий термін. Але такого випадку, щоб піднятися з нинішнього рейтингу підтримки в 4% до перемоги на виборах, у Франції ще не бувало.
Політичний злет Фійона, якого не вважали головним кандидатом правоцентристів, віддаючи перевагу як раз Саркозі, відображає еволюцію значної частини французького електорату вправо, в бік підтримки традиційних цінностей.Франція давно не була такою право-орієнтованою країною. Тому що значна частина французів втомилася від сверхтолерантности, засилля ісламських та інших, чужих традиційній культурі, іммігрантів.
Багато хто не в захваті від легалізації одностатевих шлюбів, яку провів три роки тому соціаліст-президент Олланд. В цьому плані правовірний католик Фійон кшталт того ж Трампу і позмагається за правий електорат Марін Ле Пен. Якщо Франсуа Фійон піде від правоцентристів на вибори, він зробить на них головними питання національної ідентичності.Боротьбу за повернення до «старої доброї Франції», притому білої і католицької, поведе людина, який сам уособлює ці цінності в значно більшій мірі, ніж походив з сім’ї угорських іммігрантів Саркозі.Фійон — саме втілення католицького консерватизму. Він одружений один раз, дружина його з Уеллса. Її навіть називають «належним» для консервативної родини ім’ям Пенелопа, уроджена Кларк. Якщо Фійона оберуть, то першою леді при французькому президентові вперше стане британська піддана. У них п’ятеро дітей, вони живуть в шато XII століття, приблизно в 200 кілометрах від Парижа.
Його висловлювання на адресу радикального ісламу безпрецедентно жорсткі для сьогоднішньої Франції, де донедавна навіть поліція намагалася уникати репресивних дій по відношенню до «арабо-французьким» хуліганам, щоб не бути звинуваченими в расизмі. Передвиборча брошура Фійона, випущена до праймеріз, так і називається: «Перемагаючи ісламський тоталітаризм». «Криваве вторгнення ісламізму в нашу щоденну життя може виявитися провісником третьої світової війни», — попереджає він.
І виступає за адміністративний контроль над ісламом, розпуск салафітських організацій і заборона молитов на арабському в мечетях. Влітку цього року Фійон підтримав викликав протести ліберальної громадськості заборону на носіння мусульманських бурки і нікаба на пляжах. Під час правління Саркозі саме Фійон був головним ініціатором ухвалення законів, що забороняють носіння паранджі в громадських місцях.
Ще на початку 80-х Фійон виступав проти декриміналізації гомосексуальних зв’язків. З тих пір справа зайшла вже далеко, і сьогодні він виступає не тільки за скасування закону про легалізацію гомосексуальних шлюбів, але і проти усиновлення дітей одностатевими парами. «Ніхто не може заперечувати, що у дитини завжди є батько і мати. Я хочу відновити інститут батьківства в повному обсязі», — говорить він, не вірячи в ці «два тата» або дві мами».
Будучи особисто противником абортів, він, втім, не збирається скасовувати закон 1975 року, їх легалізував. А ось викладання історії в школах він хоче повернути «до джерел»: це повинна бути саме «національна історія Франції», а не якийсь там псевдоаналитический релятивістський підхід, що ставить під сумнів, а разом з тим ставить під сумнів саму Францію. І ще треба повернути шкільну форму, каже Фійон.
В економіці Фійон — затятий риночник-неоліберал і має намір струсити загрузнула в застої і обтяжливих проявах соціалізму і утриманства французьку економіку. За прихильність жорстким ринкових підходів в економіці його порівнюють з Маргарет Тетчер. Він обіцяє скоротити півмільйона робочих місць в держсекторі і покінчити з 35-годинним робочим тижнем, якою так пишаються соціалісти.Він обіцяє скорочення податків, але й соціальних допомог, на яких поколіннями сидять сотні тисяч арабо-французів», які вважають, що П’ята республіка їм повинна по труну життя — за колоніалізм взагалі і Алжир, зокрема. Його економічна платформа нагадує ту, з якої прийшов до влади Саркозі в 2007 році, але багато чого виконати не зумів. В економіці Фійон якраз найбільшим чином відрізняється від Марін Ле Пен, яка істотніше більш ліва, а ще й протекционистка.
Він закликає: «Ми повинні змінити систему». Навіть дивно чути таке від людини, який більше 35 років був плоть від плоті французького політичного істеблішменту. Але так виходить, що сьогодні такий політик стає в якійсь мірі «бунтівником», — саме тому, що відмова від традиційних суспільних норм, засад і традицій став «толерантної нормою» для багатьох інших політиків.
А ще Франуса Фійон — автогонщик-любитель. Він обожнює 24-годинний гоночний марафон, що проходить щорічно поблизу його рідного міста Ле-Ман, що на заході країни. Йому, напевно, подобається, коли якийсь гонщик, стартуючи з-за спини основних конкурентів, несподівано виривається вперед і фінішує першим. Втім, до фінішу Франсуа Фійону треба буде нарізати ще чимало кіл і не вилетіти при цьому на узбіччя.