Дональд Трамп, який не втомлюється говорити про фальсифікації на виборах президента США, закликає своїх прихильників прийти і проголосувати за нього вдруге. Здавалося б, абсурд. Але Трамп знає, про що говорить.Адже якщо, як очікується, достроково проголосують майже сорок мільйонів американців, а при цьому де-то можна і передумати, переголосовав знову ж достроково за іншого, а при цьому можна заявлятися на виборчу дільницю ще й без посвідчення особи, а при цьому народ ще і возять по ділянках автобусами, влаштовуючи так звані каруселі, то чи не може скластися ситуація, коли Джон віддав свій голос за одного кандидата, а після нього приходить Джек і, представляючись Джоном, як би за нього передумує і переголосовивает?Ось Трамп і закликає прийти на дільниці другий раз і упевнитися, що все в порядку і заздалегідь відданий голос ще не вкрадено. Як кажуть, тиха українська ніч, але сало треба переховати.
Ось ми говоримо про всяких брудних виборчих технологіях на виборах США. Звичайно, вони свідомо ставлять під сумнів результат всієї гри, коли переможцем буде оголошено один з двох, не обов’язково лідирує на даний момент в рейтингах, та ще з мінімальним відривом.
І я згадую наші 90-ті, коли і в молодої російської демократії наші губернатори захоплювалися передвиборними іграми. Запишуть, наприклад, в список кандидата з таким же прізвищем, як у конкурента, або з такими ж словами в програмі, а подслеповатая бабуся за нього і проголосує: Федот, та не той. Як результат — помилковий Федот все одно не переможе, але і у конкурента відтягне голоси.
Така технологія називається «спойлер». Кандидат-спойлер — той, хто свідомо не має шансів на перемогу, але хоч частину голосів на себе так забере. В даному випадку «спойлер» — від англійського to spoil — «псувати», тобто той, хто псує. Так ось гри наших губернаторів в 90-е — просто дитячі пустощі в порівнянні з тим, що відбувається зараз в США.
Історія, що леденить душу. У Штаті Юта свою кандидатуру в президенти виставив сорокарічний ветеран ЦРУ Еван Маклінн. Для Трампа це типовий спойлер. Вміла виборча кампанія в маленькому штаті з населенням менше 3 мільйонів чоловік, релігійно практично однорідних — мормони. Мормон і Еван Маклінн. Його популярність в Юті настільки висока, що він може зібрати голоси шести вибірників. Для Трампа вони — на вагу золота. Для Хілларі такий розклад вигідний, адже Макміллан відтягує голоси не від неї, а від Трампа. Спойлер.
Все начебто зрозуміло, але поворот може виявитися несподіваним. Нагадаємо, в США має бути 538 голосів вибірників, тобто тих, хто безпосередньо обирає президента. Малоймовірно, але може статися, що якщо лідируючий в Юті Маклінн набере в своєму штаті голоси шістьох вибірників — а саме стільки їх від усієї Ють — а що залишилися вибірників Трамп і Клінтон поділять порівну, тобто отримають по 266 виборців, то виникне ситуація політичного пату, адже для перемоги потрібні голоси щонайменше 270 вибірників з 538, а якщо їх лише 266 або навіть 269, то ні Трампу, ні Клінтон цього не вистачить.І що тоді?
Тоді президента повинен обирати Конгрес, причому з тих, хто взагалі набрав хоч скільки-то голосів вибірників. Поки таких проглядається троє: Клінтон, Трамп і Маклінн. Але чи є шанси у Макмаллина? Якщо врахувати, що нинішні лідери сидять в глибокій багнюці, то шанси Макмаллина як компромісної фігури як мінімум вище нуля. Принаймні, у нього за американськими мірками кришталева репутація, в той час як від свіжих порцій компромату на Хілларі ворушиться волосся на голові.
Як вам хоча б невраховані гроші для фонду Клінтонів з такої держави, як Катар? Барак Обама, як з’ясовується, був проти втручання в Лівію, але наполягла на, так би мовити, «демократизації» країни саме Хілларі Клінтон під час її перебування держсекретарем. Ланцюжок такий: Катар нишком відправляє гроші для Хілларі Клінтон (фактично особисто), та виконує замовлення, використовуючи всю потугу держави під назвою США, тобто вирішує проблеми. У блатному світі таких людей, хто за гроші утрясає проблеми, називають «рішалами».
Лівія Каддафі і для Катару були проблемою. Катар заніс. Немає Лівії. Немає Каддафі.