У Москві на межі закриття дитяча школа кераміки. Без малого 30 років там безкоштовно навчали гончарної справи.Серед вихованців — діти-інваліди. Для них ліплення — не просто цікаве заняття, а важливий елемент реабілітації.Тепер майстерню виселяють із приміщення в центрі столиці. Вже відключили світло. Що пропонують натомість?
«Це залишки, що не взяли. І все це, звичайно, доведеться викинути», — пара стелажів з виробами — все, що залишилося від майстерні Юрія Григор’єва. Тут він безкоштовно навчав дітей ліпленню: батьки здавали гроші тільки на матеріали.
«30 рублів на глину кидали на конвертик. Деякі більше кидали, а деякі взагалі не платили. І це мені завжди було байдуже», — розповідає Юрій Григор’єв.
Зате були небайдужі діти. На заняття Юрій Юрійович брав всіх: малюків, школярів і навіть дорослих.
«У мене дитина інвалід, у нього немає пальчиків на руках, але Юрій Юрійович нам не відмовив, він нас взяв. І ось ми вже ліпимо». «У мене дитина ходить в студію третій рік. Сюди, наскільки я знаю, приходять діти з малозабезпечених сімей. Це дуже важливо, щоб діти не пішли куди-небудь в кримінальники», — кажуть батьки.
До полудня на заняття зібралися учні. Багато хто навіть не в курсі, що улюблена майстерня ось-ось закриється.
«Ліпіть що хочете. Я боюся, у нас сьогодні буде останнє заняття», — каже викладач.
«Юрій Юрійович добрий, я його дуже люблю. Я хочу, щоб він тут залишився», — зізнається дівчинка.
Ліпити доводиться в темряві. Повідомлення про виселення прийшло на днях. І практично одразу відключили світло.
«Ми тут сиділи при свічках. Батьки приходять, розводять руками, ми не знаємо, що робити», — каже мама вихованця.
У цьому приміщенні на Галявині майстерня Юрія Григор’єва працює 20 років, Але тепер приміщення в центрі Москви терміново комусь знадобилося. Тут же знайшовся і привід для виселення.
«Приміщення знаходиться в незадовільному санітарно-технічному стані, захаращене і не відповідає вимогам пожежної безпеки. В приміщенні встановлена промислова піч для обпалювання керамічних виробів з глини. Роздільна документація на установку та експлуатацію даної печі відсутня», — йдеться в довідці.
Натомість небезпечних кімнат педагогу запропонували крихітний підвал без вікон. В цю майстерню кожен день приходило по 50 дітей, в підвалі помістяться не більше п’яти, Батьки терміново шукають нове приміщення.
«Люди почали відгукуватися, пропонувати якісь варіанти, ми зараз складаємо список, але скрізь це комерція. У будь-якому випадку це від 400 рублів за заняття», — зазначають батьки.
У майстерні займається багато дітей з сімей зі скромним достатком. Для них і 400 рублів за заняття — сума непідйомна. Юрій Юрійович ж працював абсолютно безкоштовно. Без грошей, звичайно, не залишиться — педагог давно на пенсії. Не тільки знає, як жити далі без улюбленої справи.
