Вирішувати фінансові проблеми України буде ФБР США


Вашингтон може «заморозити» активи офшорної аристократії країни, щоб потім забрати їх в рахунок боргу

Ряд інформаційних агентств з посиланням на прес-службу Держдепу США повідомили днями коротку новину: США направили на Україну групу співробітників Федерального бюро розслідувань(ФБР), міністерства юстиції і міністерства фінансів.

У України залишилися два потенційні джерела поповнення порожньої казни

Мета місії, як офіційно заявлено, - сприяння владі Києва в поверненні українських активів за кордоном. Українському уряду буде надана допомога з питань «розслідування і збору доказів, необхідних для повернення вкрадених активів, що знаходяться за кордоном».

Окрім цього, в повідомленні Держдепу говориться: «29 квітня США і Великобританія проведуть багатосторонню зустріч за участю українських чиновників і їх колег з фінансових центрів ключових країн для координації зусиль із пошуку вкрадених активів». На думку експертів, в зустрічі прикмет участь Міжнародний центр по поверненню активів(ICAR), що базується у Базелі.

Хотілося б прокоментувати цю інформацію. Питання про повернення вкрадених активів вже не раз за останні два місяці обговорювався на різних американо-українських зустрічах. Причому, судячи з усього, ця тема ініціювалася переважно американською, а не українською стороною.

Повернення активів в контексті нинішньої ситуації на Україні і навколо України в першу чергу не правове питання(відновлення законності в країні і боротьба з корупцією). Це питання фінансове. Україна на межі великомасштабного дефолту, соціальних вибухів і навіть голоду. Україні потрібні гроші для того, щоб національна економіка не рухнула остаточно. Але і це не зовсім точно. Вашингтон мало хвилює, що буде з українською економікою і народом країни. Його хвилює здатність України погасити свої борги перед західними кредиторами. Для того, щоб погашати старі борги, Україна упродовж багатьох років набирала нові борги, спостерігалося постійне зростання боргової піраміди і боргу - раніше усього зовнішнього. На даний момент зовнішній борг України вже оцінюється в 145 мільярдів доларів. Сьогодні нових кредитів ніхто на заході Україні давати не бажає. А ті суми, які фігурують в ЗМІ і обчислюються мільярдами доларів і євро, - не більше ніж «вербальні інтервенції» українських політиків і західних чиновників з Держдепу США або Європейського союзу.

Є явні ознаки того, що скоро банківський сектор України рухне. Національний банк України абсолютно серйозно обговорює варіант порятунку комерційних банків по кіпрському варіанту, тобто шляхом або конфіскації депозитів вкладників, або «добровільно-примусового» перетворення вкладників в «інвесторів»(«акціонерів») банків. За рахунок цього ресурсу нинішня влада України розраховує мобілізувати декілька мільярдів доларів. Проте навіть таке відверте пограбування може врятувати лише декілька банків, але воно не врятує країну від масштабного дефолту. Для цього потрібні суми, що обчислюються десятками мільярдів доларів.

За великим рахунком, для того, щоб розплатитися по боргах перед зовнішніми кредиторами, у України залишається усього лише два власні джерела. Перший - приватизація державної власності, включаючи природні ресурси країни. Другий - зовнішні активи України.

Ось американські відомства в особі ФБР, міністерства юстиції і міністерства фінансів і вирішили допомогти Києву задіяти друге джерело.

Зовнішні активи України : верхня і нижня частині айсберга

Зовнішні активи України складаються з декількох компонентів. Передусім це міжнародні резерви Національного банку України. Вони постійно «танули» з середини 2011 року(тоді вони досягли рекордної планки в 38 мільярдів доларів). Сьогодні їх рівень впав нижче 15 мільярдів доларів, і цей запас може не вистачити на погашення узятих раніше державних боргів і їх обслуговування навіть до кінця поточного року. Є ще приватні зовнішні активи. Досконально відомо(по платіжному балансу України), що накопичені прямі приватні інвестиції України за кордоном недотягують навіть до 10 мільярдів доларів. Але це - лише прямі інвестиції. А ще є портфельні інвестиції, позики, кредити, засоби на банківських рахунках і готівкова іноземна валюта. Всього на кінець минулого року усі види зарубіжних активів складали більше 140 мільярдів доларів. Якраз сума, приблизно рівна величині сукупного зовнішнього боргу України. Причому близько 70% активів доводилися на готівкову валюту і засоби на рахунках в зарубіжних банках - дуже ліквідну форму активів.

Проте офіційні зарубіжні приватні активи України - лише верхня частина айсберга. Основна частина українських активів за кордоном сформувалася в результаті нелегального вивезення капіталу. Це засоби вищих чиновників-корупціонерів і олігархів України. Вони взагалі не враховані в статистиці платіжного балансу НБУ.

Минулого року українські ЗМІ опублікували рейтинг 100 найбагатіших громадян України(Top - 100), складений на основі досить скрупульозних оцінок групи українських експертів. Так от, активи 100 найбагатіших українців в 2012 році досягли 130 мільярдів доларів США, що відповідало 80% ВВП країни. Публікації рейтингів супроводжувалися досить детальним описом основних активів українських олігархів. Впадає у вічі, що у багатьох олігархів в активах важливе місце займають зарубіжні підприємства, в яких вони беруть участь не як портфельні, а як прямі інвестори. Деякі дані потрапляють у відкриті джерела від Державної податкової служби України(ДПС), яка веде реєстр видатних платників податків країни і їх зарубіжних активів. Експертні оцінки за величиною і структурою капіталу і контрольованих активів учасників Top - 100 і особливо Top - 10 показують, що зовнішні активи більшості олігархів перевищують внутрішні. Але вказані оцінки і рейтинги майже не враховують засобу на банківських рахунках олігархів. Це вже абсолютна «тінь», вивчення якої доступне лише на основі спеціальних методів, які мають в розпорядженні правоохоронні органи і спецслужби.

За останні роки виявлялися невраховані активи українських олігархів і чиновників в різних офшорах. А. Яценюк у своєму виступі у Верховній Раді у кінці лютого цього року в запалі викриттів «режиму» В. Януковича заявив, що за роки його президентства з країни було виведено в офшори 70 мільярдів доларів. Але про те, скільки було виведено при «режимах» В. Ющенка і Ю. Тимошенко, новоспечений прем'єр умовчав. За оцінками американського аналітичного центру Tax Justice Network, за роки «незалежности» з України в офшори було виведено 167 мільярдів доларів. Заявлена сума трохи менше об'єму валового внутрішнього продукту за 2012 рік і помітно перевищує величину сукупного зовнішнього боргу країни. Ось на зовнішні активи як потенційний ресурс рішення фінансово-економічних проблем України націлювалися нинішній тимчасовий уряд і його зарубіжні «покровителі» з Вашингтону.

Алгоритм повернення активів

Спробуємо проаналізувати міжнародний досвід в області повернення на батьківщину зарубіжних активів, які створювалися незаконними або навіть злочинними методами. В основному йдеться про країни третього світу, де рівень корупції і казнокрадства зашкалює. У світовій практиці були спроби повернення грошей відомих диктаторів Саддама Хусейна, Муаммара Каддафі, Хосни Мубарака, Франсуа Дювалье, Роберта Мугабе і т. д. Формально операції по поверненню активів завжди ініціювали постраждалі країни, а Захід, як правило, підтримував такі ініціативи, роблячи посильне консультативно-інформаційне і юридичне сприяння. Майже завжди кампанії і операції подібного роду проходили під гаслом «Повернути награбовані багатства народу».

Є певний алгоритм дій у рамках подібного роду операцій :

1. Прийняття постраждалою країною законів, необхідних для проведення операції(операцій) по поверненню активів, а також укладення необхідних угод з іншими країнами.

2. Пошук і виявлення зарубіжних активів.

3. «Заморожування« активів.

4. Доказ незаконного походження активів.

5. Представлення постраждалою країною програми використання повертаних активів.

6. Переклад активів(перерахування грошей) в постраждалу країну і реалізація програми.

Так приблизно виглядає послідовність дій в керівництві, розробленому Міжнародним центром по поверненню активів(ICAR), Всесвітнім банком і іншими організаціями. На ділі до останньої фази справа часто не доходить, або операція по поверненню активів триває нескінченно довго. Частково це обумовлено тим, що дійсно буває складно розплутувати хитромудрі схеми виведення активів з постраждалих країн і подальшої легалізації цих активів в інших країнах. Частково це пов'язано з тим, що Захід, де знаходяться активи, зацікавлений в максимально тривалому «заморожуванні» активів, особливо якщо йдеться про банківські рахунки. Про цю сторону питання майже нічого не говориться. Адже «заморожені» засоби, що обчислюються нерідко мільярдами доларів, для банку, де знаходяться такі засоби, є царським подарунком. Будь-який банк тільки може мріяти про те, щоб рахунками, що відкриваються, їх клієнти не користувалися. У разі «заморожування» банки отримують навіть не термінові депозити(гроші з таких рахунків можна знімати лише після закінчення обумовленого терміну), а безстрокові рахунки(гроші на рахунках знаходяться нескінченно довго).

Але навіть якщо фахівці представлять необхідні докази злочинного походження зарубіжних активів, влади країни, де сховані такі активи, не кинуться негайно «розморожувати» активи і повертати їх «народу» обкраденої країни. Логіка міркувань країни, що «прикриває» незаконні активи, приблизно така: якщо ми повернемо ці активи(гроші), вони будуть ще раз розікрадені. Ми можемо їх передати постраждалій країні лише за наявності необхідного обгрунтування передбачуваних витрат і механізмів контролю цільового використання грошей. Приблизно такими формулюваннями користується дядько Сем для того, щоб зберігати у себе накрадене.

Best — новини для вас:

This entry was posted in А ось і зміни в Україні. Bookmark the permalink.

Comments are closed.