Не стало Сонячного клоуна Олега Попова. Легендарний артист цирку помер на 87-му році життя на гастролях у Ростові-на-Дону. Свої співчуття рідним і близьким артиста висловив президент Володимир Путін. Олег Попов виступав на арені до останнього дня і готувався до зустрічі з новими містами і глядачами. З копицею солом’яних волосся, в широких смугастих штанях і величезною картатій кепці — таким його знали кілька поколінь глядачів. Останню чверть століття Олег Попов жив у Німеччині, там же його поховають.
«Народний артист СРСР Олег Попов!» — представляє інспектор манежу.
Останній вихід сонячного клоуна на манеж в незмінній картатій кепці і широких смугастих штанях. В ростовський цирк, куди приїхав на гастролі, на вистави приходили вже онуки перших глядачів Олега Попова і також завмирали від захвату, аплодували і реготали до сліз над репризами та жартами.
«Всі люди, які люблять цирк, всі — мої друзі», — говорив в Ростові-на-Дону 29 жовтня 2016 року народний артист СРСР Олег Попов.
Знаменита на весь світ чорно-біла кепка так і залишилася висіти в гримерці — серце артиста зупинилося раптово вночі в ростовській готелі.
«Вчора бурчав: що таке — три дні вихідних, три дні роботи — давайте працювати кожен день», — згадує Олега Попова продюсер циркового шоу Олег Чесноков.
В одній зі своїх програм Олег Попов виконує роль лікаря мимоволі: він повинен врятувати потонув у річці.
Образ, з дитинства знайомий і улюблений — Сонячний клоун. Точніше і не скажеш, хоча вперше так його назвали англійські журналісти, коли промінь посмішки висвітлив Туманний Альбіон.
«Не те що мало людей такого рівня в цирку. Їх просто немає. І більше не буде людини, який пов’язав собою покоління», — шкодує народний артист Росії, художній керівник Великого Московського цирку на проспекті Вернадського Аскольд Запашний.
«Вони нероздільні — цирк і Попов. Його образ настільки привабливий, настільки національний, що можна сміливо сказати, що в ті дуже непрості роки, особливо 1950-1960-1970, коли було дуже непросто у зовнішніх світових відносинах, він представляв російське мистецтво за кордоном», — вважає народний артист РРФСР Євген Петросян.
Кар’єру Олег Попов починав еквилибристом, а 65 років тому вперше вийшов на манеж коверним — раптом захворів клоун. Олегу Попову були підвладні ексцентрика і буфонада, еквілібристика, жонглювання, акробатика.
«Тепер всі будуть знати, що Олег Попов — це голова!» — він брав участь в номері з фокусами Еміль Кіо.
Але і на манежі було тісно — багато знімався: телебачення, кіно. Хто не пам’ятає його ведмедя з музичного фільму-казки 1976 року «Мама» режисера Елизабети Бостан?!
«Він прожив величезну, дуже цікаве життя. Дай Бог кожному з нас дожити до такого віку і бути коханим у себе на Батьківщині і за кордоном. Здається, це величезною плюс, що останній концерт він дав у нас в Росії», — говорить заслужений артист Росії Артур Багдасаров.
«Два тижні тому я розмовляв з ним по телефону. Важко, втомилися, багато подань. Він каже: це як можна втомитися від улюбленої роботи?» — згадує народний артист Росії Микола Павленко.
«Я запитав його: ну як же ще продовжуєте працювати? Він каже: Юрко, клоун повинен працювати над собою все життя», — зазначає народний артист РРФСР Юрій Куклачов.
У 1991 році Олег Попов поїхав до Німеччини, де Сонячний клоун став Щасливим Гансом. Одружився, влаштовував своє нове життя в маленькому містечку Еглофштайне.
Здавалося, повертатися на Батьківщину він не збирався, але чверть століття потому не стримав сліз, коли його тепло зустріли в Сочі, вручили циркову премію. А потім був великий гастрольний тур, який обірвався вночі 3 листопада 2016 року. Але Олег Попов встиг ще раз подарувати своїм головним у житті глядачам свій найдорожчий подарунок — усмішку.
«Людині необхідна як вітамін ця посмішка. Я весь час кажу: встав зранку, посміхнися, яка б не була погода, ситуація в житті. Посмішка рятує людей», — вважав сам Олег Попов.
«Хай завжди буде сонце» — називався його останній спектакль. Шанувальники великого артиста несуть до ростовському цирку квіти. Тут же відбудеться і прощання з Олегом Поповим. Поховають артиста в Німеччині — така була його остання воля.
