Ще до початку збройного конфлікту в Сирії проживали близько ста тисяч етнічних вірмен. Тільки в Алеппо — 60 тисяч.Рятуючись від війни і звірств терористів, багато з них виїхали на історичну батьківщину. За даними МЗС Вірменії, в країну прибули вже близько 20 тисяч біженців із Сирії. Влади та благодійні організації по можливості їм допомагають, сприяють у працевлаштуванні, що надають медичну допомогу, надають житло.
Рита і Геворг не відходять від папи — після поранення у нього майже відмовили ноги. Життя сім’ї з Алеппо зникло в одну мить.
«Бомба потрапила в нашу спальню, коли в ній були чоловік і діти. Вони кричали. Я ледве змогла знайти дітей і витягнути з-під уламків. Через п’ять хвилин у будинок потрапив другий снаряд, і все звалилося», — з жахом згадує Гоар Галустян.
Без речей, без грошей. Вони ледве встигли виправити документи. Вірменське консульство єдине досі повноцінно працює в Алеппо. Спрощено та прискорено видають паспорти, купують квитки. Сім’ю Галустян переправили через Ліван у Вірменію. Вони приїхали зовсім недавно, але в них вже є все на перший час і дах над головою.
Сім’я Расткеленян приїхала чотири роки тому теж з Алеппо. У них є своє кафе в центрі Єревану: домашня кухня, мама — шеф-кухар, дочка — економіст. Держава сплатила обладнання, бізнес-курси, є програми пільгових кредитів під 4%, законопроект про податкові канікули.
«Я змогла продовжити тут навчання безкоштовно. Слава Богу, що ми змогли уникнути війни. Я тут зовсім не відчуваю себе чужою», — зізнається Шагхик Расткеленян.
За різними даними, перед війною вірменська громада у Сирії налічувала до ста тисяч чоловік — в основному нащадки вірмен, депортованих з Туреччини в 1915-м. Через століття вони знову змушені тікати. Уже приїхали близько двадцяти тисяч осіб. Враховуючи населення в три мільйони, Вірменія — в «трійці» європейських держав за кількістю прийнятих біженців.
Від стародавнього міста Арташат збереглися руїни старовинної фортеці, але зараз тут форпост віри. Монастир Хор Вірап — священне для всіх вірмен місце. Саме звідси почалося хрещення Вірменії, держави, яке стало християнським навіть раніше Риму.
В ясну погоду купол храму римується з гострими вершинами гір. За цими видами до підніжжя Арарату їдуть сотні тисяч туристів. Непорушна міць і вікове спокій тисячолітніх церков — тут, здається, час тече, не турбуючи полум’я свічок біля ікони першого Католікоса всіх вірмен, який за переказами був заточений в «глибокій ямі».
У двох країн — єдиний хрест. Так і називається монумент російсько-вірменської дружби. Їх два близнюки — у Москві та Єревані. В пам’ять про спільних перемогах. Біля стадіону «Раздан» відкрили ще один пам’ятник, якому немає аналогів в світі, — «Арарат-73». В бронзі — ціла команда-легенда радянського спорту. Перемога в чемпіонаті і кубок країни в один рік.
Чесну гру Вірменія і Росія завжди вели і ведуть і на політичному полі. Країни-партнери, союзники по ОДКБ з товарообігом в 450 мільйонів доларів. Росія — найбільший інвестор у Вірменії. Є очікування, що рівень економічних відносин ще підвищиться — у зв’язку з призначенням нового прем’єр-міністра. Карена Карапетяна президент Серж Саргсян назвав особою змін, насамперед, внутрішньополітичних. Зовнішні зв’язки прем’єр має намір тільки зміцнити.
«Відносини між Російською Федерацією і Вірменією я б охарактеризував як дружні союзницькі, братські і, може бути, використовую слово непротокольное і неполітичний, чесні», — заявив прем’єр-міністр Вірменії Карен Карапетян.
Особливий статус досі у російської мови: у Вірменії — одна з найстаріших шкіл русистики в світі. У Будинку Москви — семінар вчителів, колеги з Росії тут часті гості. У Єревані досі 13 російських шкіл, в 30 мову вивчають поглиблено, а в інших це обов’язковий предмет.
«Російська мова, я можу з упевненістю сказати, хочуть знати все. З другого класу йде викладання російської мови. Для цього і вчитель сам повинен добре володіти обома мовами, і у нас таких вчителів дуже багато», — сказала Белла Есаджанян, академік Академії педагогічних і соціальних наук Росії, заслужений педагог Республіки Вірменія.
Тут оживають біблійні легенди — про те, що Ной, зійшовши з ковчега, посадив на території історичної Вірменії виноградну лозу, принесену з райського саду. В одній з печер знайшли давильню винограду, яку офіційно визнали найдавнішої у світі. Батьківщина виноробства — район Арени. Сорт винограду, якому шість тисяч років, збирають досі.
Сезон йде до кінця. Тільки на одному з заводів переробили шість тисяч тонн винограду. Всі соки з ягід вичавлює новітній апарат, але зберігають для історії і традиції. Тиждень бродіння і два роки в бочках з майкопського дуба — «Арени» — у тисячі кращих вин світу. У цьому році експорт вина у Росію зріс на 20%. З постачання коньяку Вірменія тримає лідерство, її частка становить до 40% після вступу в Євразійський економічний союз.
«Якщо у нас є можливості створити максимально сприятливі умови для бізнесу, щоб на цьому великому ринку вірменський бізнес відчував себе комфортно, російський бізнес, а також бізнес інших наших країн-колег, звичайно, я бачу в цьому великий потенціал», — підкреслив Карен Карапетян.
Одне з джерел — Севан. Це найбільше високогірні озеро світу в радянський час годував всю країну. Легендарна севанская форель, яку вирощували навіть у часи Радянського Союзу і експортували в Кремль.
З чотирьох видів ишхана, що в перекладі означає князь-риба, залишилося два, і ті в Червоній Книзі. Уряд прийняв цілу програму по відновленню иссякших запасів форелі. Перше садковое господарство відкрили на Севані. В цьому році в озеро вже випустили мільйон мальків. Решта — на експорт. На березі — самий сучасний рибзавод в регіоні. До 50 тисяч тонн риби наповнять євразійський ринок. Скоро відкривають представництва в Москві і Ростові.
«Ми найближчим часом зможемо вийти з першими партіями на російський ринок, а потім розглядаємо і інші ринки: білоруський, казахський, країни Митного союзу», — розповів Борис Казарян, керівник експортного відділу.
Ще один грандіозний вірмено-російський проект — нова енергія відносин двох країн, продовження терміну експлуатації Мецаморской АЕС. Угода з Росатомом підписано зовсім недавно.
Серце станції. Одна з двох турбін. З неї знято захисний кожух, зупинений і весь енергоблок — на плановий ремонт. А незабаром масштабна модернізація належить і всієї станції.
Обладнання протестують. Майже половину замінять. Станцію оснастять за останнім словом атомної енергетики. 120 контрактів — більшу частину укладуть до кінця року: на обслуговування, постачання обладнання та кредит від Росії.Очікується, що після модернізації станція буде забезпечувати до половини потреб республіки.
Невичерпні джерела енергії — знамениті єреванські фонтанчики, звідки без побоювання п’ють і місцеві, і туристи, і сонце, за заході зацепившееся за вершину біблійного Арарату.
