Антарктида прийняла бізнес-саміт

На самому південному континенті Землі триває перший антарктичний бізнес-саміт. Учасники — близько 100 чоловік з 18 міст Росії — вже поспілкувалися з президентом. В ході телемосту розповіли Володимиру Путіну про своїх проектах.Наприклад, як можна оживити полярні станції, які на консервації.

Мокрий сніг, вітер, температура — мінус один. Перші дні літа в Антарктиді. Ця зима на острові Кінг-Джордж була аномально теплою, згадує океанолог Олексій Гришман. Вимірює температуру води, товщину льоду, вільний час для хобі. В’яже іграшкових пінгвінів, рукавиці. Зимує на станції не перший рік, розповідає: зі складним характером з полярниками не ужитися.

«Характер такий спокійний врівноважений. Не запальний, не вибуховою. Такі спокійні люди, із стійкою психікою. Я легко чоловік, довго не можу злитися на когось. Розумію, що доведеться працювати з цією людиною. Знаходжу сили вибачитися чи якось так спокійніше ставитися до цього», — розповідає Олексій Гришман, провідний океанолог.

У цьому році на Беллінсгаузена зимує 14 осіб. Вчені, механіки, радист, кухар, системний адміністратор, доктор.Начальник станції — Сергій Нікітін. Потрапив до Антарктиди в 1987, тоді ще лікарем, на Південному полюсі зимував п’ять разів. Життя на станції порівнює з потягом далекого прямування: піти нікуди і навіть якщо втомився від людини — сваритися не можна.

«Якщо все йде гладко, начальника станції, його як би не видно, його ніби й немає. Всі розуміють, що треба піти треба звернутися, треба підписати, я вважаю це таким самим моментом, якщо на станції створюється така ось атмосфера», — задоволений Сергій Нікітін, начальник станції Беллінсгаузена, почесний полярник.

У вільний час тут п’ють чай в кают-компанії, грають в настільні ігри, наприклад, стриб-скок. Дивляться кіно. Звичайно, фільм тут не завантажити. Інтернет повільний — завантажити повідомлення в електронній пошті — не менше п’яти хвилин. Тому флешки з новими фільмами, їх привозять гості, — велика радість. Тут є тренажерний зал, лазня, їдальня, бібліотека, лікарня. Тут — своя аптека. Можна зробити УЗД, рентген, нескладну операцію і навіть вилікувати зуби — місцевий лікар Ілля Сергєєв, стоматології, правда, тільки вчиться. На пагорбі — православний храм. Відкрито 12 років тому. Зараз там два священика.Отець Палладій — чернець з Троїце-Сергієвої лаври. Згадує: коли перший раз запропонували поїхати в Антарктиду, прокинувся авантюрний дух, погодився. До нього ходять не тільки росіяни — іноземці з сусідніх станцій. Якось отець Палладій обвінчав тут православного чилійця.

«Храм служить об’єднуючим началом, яке переходить всі межі. Межі соціальні, національні кордони і межі віросповідання. Ми з радістю приймаємо представників інших релігій», — розповідає Ієромонах Паладій, насельник Свято-Троїцької Сергієвої Лаври.

Територія не дуже велика. Обійти пішки — не більше півгодини. Звичайно, в Антарктиді нікуди без спеціальної техніки. Снігохід прибирає всю територію станції, а ще виручає, коли треба поїхати куди-небудь великою компанією.Вміщає до 10 осіб.

Головне — є куди їхати. Багато сусідів. Станції Чилі, Китаю, Південної Кореї, Польщі. Начальник уругвайської станції Рубен Еспіноза, для друзів просто — Габріель, часто ходить до росіян пішки. В цей раз в легкій куртці, рукавичок і шапки немає — каже, тепло, настає літо. Усміхається: з російськими полярниками відносини краще всіх. «Ми говоримо на різних мовах, і нам іноді важко розуміти один одного, але ми дуже-дуже хороші друзі», — сміється Рубен Еспіноза, начальник станції (Уругвай).

Тепер гостей буде більше, і не тільки з середніх станцій. Відкривається сезон, а значить, тепер можуть ходити кораблі — лід зійшов. І повертатися додому, звичайно, гості будуть з сувеніром: друк — контури Антарктиди і пінгвін — ставиться прямо в паспорт.

Author: Ніколя