Черговий провал української розвідки: диверсанти не встигли нашкодити Криму

Черговий провал української розвідки. ФСБ Росії затримала на території Криму ще одну групу українських диверсантів — діючих офіцерів Головного управління розвідки Міноборони України. Як і інша пара українських шпигунів, затриманих раніше в Сімферополі, Криму вони збирали інформацію про місця дислокації частин Збройних сил Росії, кораблях Чорноморського флоту і готували диверсії.

Полковник Головного управління розвідки України Олексій Стогній був затриманий, коли йшов на агентурну зустріч.По всій видимості, він розумів, що за ним стежать, що він, як це прийнято говорити, під ковпаком. У всякому разі пістолет він з собою взяв. І тому спецназ затримував його досить жорстко.

Стогній, швидше за все, взагалі мав намір сховатися, тому що він був безпосередньо пов'язаний з групою українських диверсантів, затриманих десять днів тому. Тією групою керував кадровий офіцер української розвідки Дмитро Штибліков.

«Я отримував грошові кошти неодноразово. Їздив в місто Київ, також мені грошові кошти передавав Дмитро Штибліков, який приїжджав з Києва. Передача коштів переходила в моєму магазині в місті Севастополь», — розповів Олексій Стогній.

«У моєму магазині» — це Стогній — про магазин канцтоварів та іграшок в Севастополі. Така була його легенда — бізнесмен. Насправді Стогній — кадровий офіцер української військової розвідки, при цьому громадянин України і Росії.

Він закінчив Севастопольський військово-морський інститут імені Нахімова за спеціальністю «радіотехнічне озброєння». Служив на українському флоті. З 2006 року — в розвідці. Зараз він — старший офіцер 13-го відділу Першого департаменту Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Останні роки працював у Криму.

Ще один офіцер української розвідки — Гліб Шаблій — також затримано. Також працював під легендою бізнесмена, насправді він — капітан другого рангу.

Затримання обох розвідників стало можливим після того, як на початку листопада в Криму була виявлена розвідувально-диверсійна група під керівництвом офіцера української розвідки Дмитра Штиблікова.

Група полковника Штиблікова почала працювати на території Криму ще задовго до референдуму. У 2012 році він прибув на півострів, за легендою, був журналістом, працював у аналітичному центрі «Номос», був головним редактором військового аналітичного журналу, давав інтерв'ю з військової тематики.

Здавалося б, навіщо української військової розвідки працювати на територій України, який тоді ще був Крим? А все дуже просто: розвідники стежили за об'єктами Чорноморського флоту Росії.

Полковник Штиблшиков показує офіцерів контррозвідки і слідчим місця схованок, закладок, де диверсанти ховали зброю і апаратуру. Один такий сховок був у лісі, але телефон звідти Штибліков забрав заздалегідь. Його знайшли при обшуку у нього вдома після затримання. Інший — в непримітному гаражі.

Секретні відомості диверсанти передавали як мінімум раз в тиждень, причому по телефону рідше, частіше по Інтернету за допомогою спеціальної програми шифрування.

Гроші з Києва Штибліков передавав своїм співробітникам. Серед них як раз був Олексій Стогній. А допомагав розвозити гроші за агентам в Криму Володимир Дудко — теж офіцер, теж співробітник розвідки. Кілька разів він замість Штиблікова їздив в Київ.

«За дорученням Штиблікова і Бессарабова 2015 і 2016 роках я здійснював конспіративну перевезення грошових коштів з міста Києва до Севастополя для здійснення ними розвідувальної діяльності. Також за дорученням Штиблікова я повинен був дістати тротил в максимальній кількості», — розповів Дудко.

Олексій Бессарабов — ще один член розвідувально-диверсійної групи. До «кримської весни» він теж працював експертом у тому ж аналітичному центрі «Номос» в Севастополі.

Всім затриманим офіцерам — близько сорока. Народилися ще в СРСР. І у військові навчальні заклади багато надходили ще при Союзі, давали радянську присягу. Служили тій, радянській Батьківщині. Дмитро Штибліков, наприклад, народився навіть не на Україні, а в Читі, був спецназівцем, бойовим плавцем.

Мимоволі задаєшся питанням, що таке сталося з людьми, з офіцерами, що тепер вони збиралися підривати інфраструктурні та військові об'єкти Криму?

Все схематично було позначено на картах, знайдених під час затримання. Кілька електростанцій. Серед них і МГТЕС під Севастополем, яка безперебійно живить весь місто, газорозподільні мережі та станції очистки води.

У планах були й об'єкти Чорноморського флоту: кілька причалів на північній стороні, де швартуються військові кораблі, плавучі доки в Севастопольській бухті, штаб кримської бази і військові заводи.

У серпні В Криму було затримано дев'ять українських диверсантів. І вони теж були співробітники Головного управління розвідки.

Російський спецслужби знали, що на півострів спробує проникнути розвідгрупа, влаштували кілька засідок. В одній з них у перестрілці з диверсантами загинули офіцер ФСБ загинув солдат-прикордонник. Частина нападників були ліквідовані, кілька затримані. Ціла мережа.

Український президент Петро Порошенко заявив, що, мовляв, це все фантазії, розвідка України в Криму не працює.Насправді співробітники Головного управління розвідки почала проявляти активність на півострові ще до референдуму 2014 року.

Так, 2 березня 2014 року в місті Армянськ співробітники кримського «Беркута» і ополченцями були затримані троє українських офіцерів. Вони в'їжджали в Крим, маючи повний набір документів прикриття: підроблені паспорти, підроблені посвідчення МВС України. Втім, були в них і свої справжні посвідчення українського Міністерства оборони, що для розвідника, звичайно, не надто професійно. Причому попалися вищі офіцери: генерал-майор Микола Миколайович Зенцев, Сергій Люзак і Микола Вовк. При них було табельну зброю.

По всій видимості, тоді офіцери українського ГУР проводили на півострові розвідувальні заходи, збирали дані про частинах і з'єднаннях Чорноморського флоту Росії. Через кілька днів горе-розвідників відпустили, повернули їм і документи, навіть фальшиві, і зброю і відправили геть.

Розповів генерал Микола Зенцев про свій провал начальству, невідомо. Цілком можливо, що ні.

Очевидно, що Крим для української військової розвідки і що стоять за нею спецслужбами країн НАТО є найважливішим напрямком діяльності, навіть судячи з затриманим розвідників і диверсантів, починаючи з 2014 року: жодного молодшого офіцера, всі — з серйозним досвідом роботи, з вислугою. Так що коли Порошенко каже, що українська розвідка в Криму не працює, він бреше або соромиться своїх провалів кадрових офіцерів.

Best — новини для вас:

This entry was posted in Просто супер. Bookmark the permalink.

Comments are closed.