Далай-лама має намір зустрітися з Трампом

Лідер тибетського буддизму Далай-лама XIV прокоментував свій візит в Монголію, викликав гнівну реакцію з боку Китаю, де його вважають сепаратистом. У ході візиту до Улан-Батор на питання про роль США у світовій політиці тибетський лідер назвав цю країну «провідною нацією вільного світу». Повернувшись з поїздки, він зазначив, що має намір приїхати в США і зустрітися там з обраним президентом Дональдом Трампом, який обійме керівну посаду 20 січня наступного року.

«Я бачу, що в Сполучених Штатах існують деякі проблеми, тому я вирушу туди, щоб зустрітися з новим президентом, — зазначив Далай-лама, не уточнивши, коли саме відбудеться візит. — Іноді я відчуваю, що під час виборів кандидати мають більше свободи для висловлювань. Після того, як їх оберуть, у них з’являється відповідальність за свої реальні погляди і дії».

Далай-лама XIV — частий гість в Білому домі: його приймали Білл Клінтон, обидва Джорджа Буша і Барак Обама, за вісім років президентства якого духовний лідер відвідував президентську резиденцію чотири рази. Останній візит в червні цього року, викликавши традиційний для таких випадків протест офіційного Пекіна. На питання про плани Далай-лами зустрітися з Трампом, офіційний представник китайського Мзс у черговий раз застеріг Вашингтон від дій, спрямованих на порушення суверенітету КНР.

«Ми сподіваємося, що міжнародне співтовариство зможе ясно зрозуміти антикитайскую і сепаратистську суть Далай-лами, а також адекватно і обережно звертатися з справами, пов’язаними з Тибетом», — заявив прес-секретар Міністерства закордонних справ Китаю Ген Шуань.

Китай вважає Далай-ламу сепаратистом після його втечі з Тибету в 1959 році в ході невдалого тибетського повстання, яке було придушене військами Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), які окупували Тибет за дев’ять років до цього.І хоча все це час Далай-лама намагався знаходити спільну мову з китайської адміністрацією та безпосередньої участі в повстанні не брав, в китайській пропаганді його традиційно описують як зрадника, намагається розколоти єдність країни.Сам він наполягає на тому, що лише ратує за більшу автономію Тибету у складі Китаю, а також більшу відкритість цього високогірного регіону для світу — в даний час в’їзд туди дозволений тільки за внутрішніми паспортами КНР або у складі організованих екскурсійних груп, для участі в яких необхідно отримати спеціальний дозвіл.

Після попереднього візиту Далай-лами в Монголію, який відбувся в 2006 році, влада Китаю перервала повітряне сполучення між Пекіном і Улан-Батор, однак пізніше відновили його. На цей раз офіційні влади цієї країни, хоча і не стали забороняти візит буддистського лідера, поспішили заявити, що не мали відношення до його запрошенням, а сам візит носив виключно духовний характер.

Китайська влада регулярно висловлюють протест проти візитів 81-річного лауреата Нобелівської премії, резиденція якого в даний момент знаходиться в індійському місті Дарамсала, в інші країни. Буддистський лідер кілька разів бував і в Росії — в ході свого останнього візиту в 2004 році він освятив місце під будівництво Золотого храму Будди Шак’ямуні в Елісті, який після свого відкриття в 2005 році став найбільшим буддійським храмом Росії.З тих пір російський МЗС неодноразово відмовляв буддійській громаді в організації пастирського візиту Далай-лами, пояснюючи це політичними заявами духовного лідера.

Author: Ніколя