Демократія і права людини: Трамп не стрясає повітря порожніми гаслами

В Америці — новий президент. У планети — новий президент Америки. Це Дональд Трамп. Росія в масі своїй вболівала за нього, хоча були й ті, хто через Клінтон. Інший світ у своїй масі було настроєно проти Трампа. У Росії люди навіть вітають один одного з обранням Трампа. Про що це говорить?

Перше — про повну відсутність у нас антиамериканізму як такого, інакше не милий був би кожний. І друге — росіяни — народ відхідливий, готовий почати з Америкою відносини з чистого аркуша, хоча не варто плекати ілюзій.Зрештою Трамп — президент, для якого важливі інтереси США, а не Росії. І якщо досі Америка була зрозуміла і навіть звична, то зараз виклик для Москви в тому, що з новим Вашингтоном належить побудувати абсолютно нову робочу конструкцію. Плюс, однак, у тому, що, схоже, стане менше брехні і всякої іншої дурі, упакована в красиві слова.Будемо сподіватися.Так чи інакше, а до Трампу аванс довіри в Росії поки великий.

Коли я кажу про дурі, упакованої в гарні слова, то маю на увазі, наприклад, такі прекрасні категорії, як «демократія» і «права людини». А Обама і Хілларі їх настільки загадили, що Трамп взагалі такі слова тепер не вимовляє: «демократії» і «прав людини» немає в лексиконі Трампа. Чи Не тому, що під цими гаслами США в ХХ столітті починали війни, в яких сотні тисяч людей вбито, а мільйони стали біженцями? Ось Трамп тепер і не користується такими слівцями.Принаймні, у трьох турах теледебатів з Хілларі, як вважає агентство «Росія сьогодні», Трамп ні разу не промовив «демократія» і жодного разу «права людини». Думаю, тому, що значення цих слів настільки спотворено і стерто, що стрясати ними повітря безглуздо.

Якщо так, то хто популіст, Хілларі або Трамп? Хілларі брехала цими словами — «демократія» і «права людини» — а Трамп говорив про робочих місцях, можливостях кожного американця проявити себе, про життя американських солдатів, про повагу до ветеранів, про зниження податків, розвитку інфраструктури Америки — нових мостах і дорогах. Він звертався до мільйонів поверх голів політиків-популістів і поверх заголовків у їх брехливої преси і при цьому не називав Америку «виключної».

Для кого-то голосування за Трампа — дуже несподіваний і крутий поворот, навіть катастрофа. Для більш уважних спостерігачів — природне руйнування нежиттєздатною політико-бюрократичної конструкції, яка вже товстим шаром наростає над західним суспільством.

Ось як про це за кілька тижнів до виборів у США говорив Володимир Путін на зустрічі з міжнародним дискусійним клубом «Валдай»: «Громадяни відчувають, що їх інтереси та подання еліт про єдино правильному курсі, що ці еліти вибирають, все частіше і більше розходяться між собою. Як наслідок — референдуми, вибори все частіше підносять сюрпризи для влади. Люди голосують зовсім не так, як їм радили офіційні респектабельні засоби масової інформації, і не так, як це рекомендують так звані системні партії.А громадські рухи, які ще зовсім недавно вважалися занадто лівими або надто правими, виходять на авансцену, відтісняючи політичних важковаговиків. Спершу такі незручні результати поспішили оголосити якоюсь аномалією, випадковістю. Коли вони стали повторюватися, заговорили про те, що суспільство не розуміє тих, хто знаходиться на олімпі влади, не доросло до того, щоб оцінити прагнення владних структур, турботу про народне благо, а то і зовсім доходять до істерики, мовляв, це наслідок зарубіжної, як правило, російської пропаганди.Що стосується тези про торжество маргіналів, популістів над розсудливим, тверезим, відповідальним меншістю, то справа, звичайно, і не популістів і іже з ними, а в тому, що прості люди, пересічні громадяни перестають довіряти правлячому класу. Ось у чому проблема».

Власне, то в Америці і вийшло. І стало таким шоком, що тепер публіка, раніше обдурена американськими ЗМІ, нібито в ім'я демократії палить сміття на міських мостових, б'є вітрини і перекриває дороги. Навіть придумали слівце на цей випадок — «трампокалипсис». У Росії це перетворили в куди більш іронічний термін — «трампец».

Якщо серйозно, то за Трампа голосували ті, хто працює і платить податки, хто виховує дітей, хто ходить в церкву і мало кого цікавлять закордонні військові авантюри. У цьому сенсі за Трампа голосували ті, хто втілює собою традиційні цінності, ті, що зробили Америку, і ті, що колись зробили Європу.

Росіянам здорове світосприйняття близько, звідси і надія президента Росії, я б сказав, на подолання розколу між нашими країнами. Ось, як про це сказав Путін на церемонії вручення вірчих грамот від іноземних послів.

«Ми уважно стежили за цією кампанією. Хочу привітати американський народ із завершенням виборчого циклу, а пана Дональда Трампа — з перемогою на цих виборах. Ми чули передвиборні заяви ще кандидата в президенти Сполучених Штатів, які були направлені на відновлення відносин між Росією і Америкою. Ми розуміємо і віддаємо собі звіт в тому, що це буде непростий шлях, — з урахуванням тієї деградації, в якій, на жаль, перебувають відносини між США і Росією.І це, як я вже неодноразово говорив, не наша вина, що російсько-американські відносини знаходяться саме в такому стані. Але Росія готова і хоче відновлення повноформатних відносин із Сполученими Штатами.Повторюю, виходимо з того, що це буде непростий шлях, але ми готові пройти свою частину і зробити все, щоб повернути російсько-американські відносини на стійку траєкторію розвитку», — підкреслив глава російської держави.

Якщо повернутися в Штати, то хороша новина ще й у тому, що тепер у Хілларі буде більше часу для спілкування з відданої їй подругою Хумой Абедін, і в тому, що Трамп, може, і не посадить цю блондинку у в'язницю, чим загрожував в ході теледебатів. Барак Обама вже публічно просить Дональда Трампа «не використовувати правосуддя в політичних цілях», читай, не садити Хілларі. Якась дивна формулювання. Політичних цілей відносно Хілларі у Трампа тепер немає. Вона для нього не більш ніж дорожня пил.І якщо судовий процес проти Клінтон все ж буде ініційовано, то без політичних цілей, а по причині корупції та фактом розголошення державних таємниць. Хоча як президент Трамп тепер може і помилувати її. Швидше за все, так і зробить. В політичних цілях. Він великодушно проводив її в політичне небуття.

З одного боку, нічого нового, адже і раніше блондинок у своєму житті Трамп завжди відпускав задоволеними, але тепер помилування Клінтон ще й політично йому вигідно. Трампу після настільки руйнівною для Америки президентської кампанії треба не порушувати прихильників Клінтон, а збирати країну воєдино. Ось заявлений для нього пріоритет і ось на що він готовий витрачати час.

Свят грандіозних Трамп з нагоди перемоги особливо не влаштовував. По-моєму, навіть вихідного дня толком у нього не було. Відразу до справи.

Best — новини для вас:

This entry was posted in Демократія на марші. Bookmark the permalink.

Comments are closed.