Повітря в Москві став чистішим. Згідно з останніми експертиз, цей показник зараз відповідає рівню великих європейських міст. За такий результат місту довелося повоювати. З тим, що отруює столичний повітря, активно борються вже не перший рік. Більшість причин вдалося усунути або, принаймні, звести їх дію до мінімуму. Однак проблеми все ще є.
За сміттєсортувальну заводом на півночі столиці стежать і вдень, і вночі. Мешканець сусіднього будинку Андрій Парфьонов фіксує порушення на відеокамеру. Їх за кілька місяців набралося чимало.
«Дане підприємство працює без узгодженої санітарної зони з 2004 року, що є грубим порушенням. Замість того, щоб зупинити підприємство, Бутирський суд оштрафував його всього лише на 20 тисяч рублів. Наше здоров’я було оцінено в 10 копійок за людину», — обурюється Андрій Парфьонов.
Сморід від заводу відчувається за сотні метрів. За словами місцевих жителів, підприємство давно вже не справляється з обсягами привезених відходів. Відеокамера зафіксувала величезну — 6 метрів заввишки — купу сміття. Мало того, що посеред житлового мікрорайону влаштували звалище, так її ще хтось і підпалив.
«За останні шість років я просто перестав дихати. Без препаратів не ходжу. У минулому році у дружини знайшли астму. У двох дочок — захворювання дихальних шляхів», — неприємне сусідство отруїло життя і Миколі Зеленському.Цементний завод розташувався в сотні метрів від житлових будинків в Люберцях.
«Постійно порошить, постійно гримить, засинає цементної і металевим пилом», — розповідає Микола Зеленський.
По залізничних коліях вагони, навантажені цементом, заїжджали на завод, і в приміщенні, більше схожий на сарай, проводилася розвантаження — відкритим способом. Пил летіла на всю округу. Про своє здоров’я робітники дбали — носили респіратори. Всі інші навколо дихали повітрям, у якому кількість шкідливих речовин перевищував норми в кілька разів.
«У зоні ураження знаходиться пологовий будинок, обласне неонатологічне відділення, а також житлові приміщення та дошкільні установи», — підкреслює заступник голови ради депутатів р. Люберці Сергій Черкашин.
Місяць тому завод, нарешті, закрили.
«Зовні станція екомоніторингу непоказним, схожа на будівельний вагончик», — розповідає начальник інформаційно-аналітичного відділу Мосекомониторинга Олексій Попиком.
Усередині — десятки приладів аналізують склад повітря. Працюють в автоматичному режимі. Таких станцій по Москві — понад півсотні.
«В середньому на станції контролюються близько 10 речовин — це основні забруднюючі речовини. При необхідності можуть контролюватися додаткові специфічні речовини, які характерні для певного типу виробництв», — продовжує Олексій Попиком.
Нещодавно розпочалися масштабні роботи по реконструкції Люберецких і Курьянівських очисних споруд. Йде модернізація і нафтопереробного заводу в Капотне. Кількість шкідливих викидів вже скоротилося на третину.
«Ця система була створена два роки тому, вона являє собою розгалужену мережу датчиків, які розташовуються безпосередньо у малих трубах», — зазначає начальник управління з охорони праці, промислової безпеки і охорони навколишнього середовища АТ «Газпромнафта Московський НПЗ» Юрій Єрохін.
90% забруднення повітря в столиці становлять вихлопні гази. Платні парковки в центрі, переклад громадського транспорту на більш екологічний клас палива та інші програми допомагають утримувати рівень викидів в межах норми.
«Ми відвоювали у автотранспорту близько 120 тисяч тонн шкідливих речовин. Зменшення йде по таких хімічних речовин як оксид вуглецю, азоту і сірки», — підкреслює керівник департаменту природокористування і охорони навколишнього середовища Москви Антон Кульбачевскій.
Фахівці запевняють: повітря у Москві — як в європейських містах, і навіть чистіше.
«В цілому відзначається стійка тенденція щодо зниження забруднення повітря», — резюмує Олексій Попиком.
У столиці активно висаджують дерева. За зеленим насадженнями столиця Росії — лідер. У Лондоні зелені в два рази менше, в Парижі — майже в три.
