Игиловці грають у футбол відрубаними головами

Автор: Дмитро Кисельов

Штурм Мосула в Інтернеті перетворився у своєрідний мем. Але мем — окремо, а реальність — окремо. Вагомих успіхів у штурмі Мосула поки немає. Просто американці просять усіх стояти, образно кажучи, навшпиньки і стежити за переможним прапором США, мовляв, ось-ось візьмемо Мосул. Зусиллям усіх ЗМІ хочуть заморозити публіку у такому стані ще хоч трохи. Їм би день простояти, та дві ночі протриматися до голосування в США — а там хоч потоп.

Звідси і судомні зусилля по просуванню до міста. Але, що дивно для американців, ніяких деталей йде операції вони не повідомляють. І всім роти теж намагаються заткнути, та так, що вже дуже скидається на інформаційну блокаду.

Мосул — немов якийсь чорний ящик. На цю особливість йде операції звертає увагу офіційний представник російського Мзс рф Марія Захарова. І додає: «Контртерористична операція, що проводиться провідними державами XXI століття, перетворилася в середньовічну бійню, в якій, в першу чергу, страждає цивільне населення. Населення Мосула масово гине як від терористів, так і від протистоять їм сил коаліції. Виявилося, що жодного ґрунтовного плану порятунку цивільних осіб не розроблено. Гуманітарні коридори — навіть близько такого немає.Відсутня системність в евакуації населення».

Тобто нібито звільняється Мосул потрапив просто в м’ясорубку, та ще з двома шнеками. Один — це авіаудари проамериканської коаліції (щодня там гинуть від бомб до 40 мирних жителів), а інший — игиловці всередині міста, які продовжують демонстративні страти населення, яке перебуває у них в заручниках. Але ж і ці жертви теж на совісті американців.

Інформаційну блокаду прориває американський самвидав. Так, вже з’явився і такий. Неподцензурні блогери, користуючись мережею своїх довірених інформаторів, все ж відкривають, як організований «штурм Мосула».

Один з таких авторів — Аліса Донован, що працює на ресурсі WeAreChange.org. Посилаючись на ресурс Inside Syria Media Center, вона пише: «П’ятсот бійців елітного американського спецназу, яких перекинули до Мосулу, виставлені на передньому краї іракських і курдських підрозділів. Військові експерти вважають такий бойовий порядок атиповим, що призведе до неминучих великих втрат, які вашингтонські офіційні особи за своїм звичаєм замовкнуть».

На думку Еліс Донован, настільки екстрені зусилля по штурму Мосула не більше, ніж частина передвиборчої PR-кампанії Клінтон. Схоже, дійсно так. Значить, п’ятсот американських спецназовцевцев, перекинутих під Мосул, відправляють на смерть заради Клінтон. Як повідомляють, загиблі вже є, але сповіщати про них зараз не з руки.

Так чи інакше, а штурм Мосула забуксував. Щось пішло не так. Пам’ятаєте, як у вересні офіційний представник держдепу Джон Кірбі каркав, що «Росія продовжить відправляти військовослужбовців додому в мішках для трупів»? Ну, що ж, зараз все навпаки. Як кажуть, не рий іншому яму — сам в неї потрапиш.

Між тим порівняння Алеппо і Мосула напрошується само собою. Якщо в Алеппо бойова авіація Росії і Сирії не літає вже 20 днів, то Мосул американці прасують по повній. В Мосулі — ніяких гуманітарних коридорів, в той час як в Алеппо досі діє шість для мирних городян, плюс два для тих, хто з зброєю. Всім гарантована безпека.

При цьому той же офіційний представник Держдепу США Джон Кірбі каже, що «відсутня користь від проведених Росією гуманітарних пауз в Алеппо». На це йому відповів офіційний представник Міноборони Росії Ігор Конашенков.

«Подібні заяви ще раз показують, наскільки різне у Держдепу з нами розуміння «користі» від гуманітарних пауз. Тільки за останні місяці в Алеппо нами доставлено більше ста тонн самих необхідних вантажів — продуктів харчування, медикаментів і предметів першої необхідності. Все це отримували всі жителі Алеппо без обмежень на західну або східну частину. Держдеп за цей час не доставив сирійцям, про яких так нібито дбає, жодної хлібної крихти», — зазначив Конашенков.

Жодної хлібної крихти від американців для мирних жителів Алеппо, правда, зброю з їх боку до терористів продовжує потрапляти.

Автор: Олександр Рогаткин

Мосул — столиця ИГИЛ (заборонена в РФ організація). Бої просуваються далі до центру. Терористи відступають, залишаючи на вулицях трупи одновірців. Місцеві жителі району Ель-Интисар загиблих бойовиків навіть прибирати не намагаються. Вони розповідають, як ненавидять ИГИЛ (заборонена в РФ організація). «У нас не було ні води, ні хліба, а вони їли від пуза і з нами не ділилися», — кажуть люди.

Вхідні в зруйнований Мосул броньовики іракської армії жителі вітають стримано. Зате всі щасливі, що змогли вціліти.«Бомбардування йдуть щодня, але Аллах нас поки що шкодує і вберігає від бомб і снарядів», — кажуть місцеві жителі.

Час від часу по сусідніх кварталах Мосула відкривається артилерійський вогонь з самохідних установок. Наступ просувається вкрай повільно. Командири іракської армії запевняють, що в місті залишилося ще дуже багато мирних жителів, тому не хочуть ними ризикувати.

Відступаючи з міста Кайара, игиловці підпалили всі родовища нафти в околицях, щоб вона не дісталася іракської влади і щоб утруднити прицілювання для авіації. Все небо в чаду і клубах чорного диму — це справжня екологічна катастрофа.

Цілі у американських штурмовиків виявилися майже такими ж, як і у ИГИЛ (заборонена в РФ організація), — першим ділом розбомбили нафтопереробні заводи.

Місцеві хлопчаки, замурзані від попелу, вперше за два роки пішли в школу. «Нам не давали вчитися. Дорослих шмагали батогом на вулицях, якщо вони не вдягалися за шаріатом. Те, що зараз тут нічим дихати, — це нічого, найстрашніше позаду», — кажуть вони.

Їх батьки бачили й не таке. Кажуть, що це було не ісламську державу, а втілення пекла на землі. «На моїх очах відрубали голову шанованій людині і стали грати нею у футбол», — з жахом згадує один з жителів провінції Мосул.

Старі, ще радянські танки, прямою наводкою громлять позиції ИГИЛ (заборонена в РФ організація) під Мосулом.

«Ці танки ми відібрали ще у Саддама Хуссейна, і тепер вони рятують світ від цієї игиловской зарази», — сказав Нишван, командир екіпажу танка.

За три тижні боїв курди змогли зайняти всі стратегічні висоти і перекрити п’ять з шести автострад, які ведуть в місто.Бульдозери створюють довготривалі зміцнення, щоб бойовики не змогли контратакувати.

Курдські загони пешмерги звільняють міста і населені пункти навколо Мосула — залишати игиловцев в тилу ніяк не можна. Основні сили сконцентровані навколо Башики. Його прасує авіація коаліції. Саму столицю ИГИЛ (заборонена в РФ організація) за домовленістю штурмує армія Іраку. Якщо загрузнуть, курди теж увійдуть в місто.

Іракський спецназ увірвався в східні райони Мосула. «Ми готові в будь-який момент підключитися. Для нас важливо прибрати з Мосула терористів, які постійно загрожують вільного Курдистану», — зазначив Алі Фермі Бахрам, командувач фронтом під містом Башика.

В руках загонів пешмерги виявилися трофейні ракетні установки. Ці саморобні ракети клепають з газових балонів і начиняють вибухівкою. Стріляють вони недалеко, зате легко зносять дощенту цілий будинок.

Якщо бойовики не погодяться покинути Мосул, операція може затягнутися, а місто перетвориться на суцільне поле бою. Игиловці не хочуть випускати з міста біженців, і це загрожує черговий гуманітарною катастрофою. Фільтраційні табори для тих, кому вдалося вирватися з Мосула на територію курдів, вже переповнені.

Кожен день з Мосула намагаються вийти 200-300 осіб. Їх перевіряють, деяких навіть заарештовують, підозрюючи в них бойовиків. Але більшість людей — налякані і замучені постійними обстрілами обивателі.

«Ми дуже втомилися від бомбардувань. Якщо игиловці тільки проходять повз наших будинків, за ним тут же наноситься удар, і все вибухає разом з нашими будинками», — кажуть люди.

Спочатку будь-яку село, де засіли бойовики, обробляють бомбардувальники США, а потім туди заходять передові загони курдів. Звільнені селища — ні будинків, ні жителів, одні руїни. На вулицях — згорілі бензовози. Обвугленими мінаретами впираються в небо, зруйновані війною мечеті.

«Військова операція може закінчиться через пару місяців, але якщо політики знову почнуть свої брудні ігри, то війна з ИГИЛ (заборонена в РФ організація) може тривати роки, як в Сирії», — зазначив Хусейн Язданпана, командир підрозділу пешмерги.

Поки іракська армія входить в Мосул, її з півночі вогнем підтримує пешмерга. Найбільш непримиренними ворогами з ИГИЛ (заборонена в РФ організація) вважаються жіночі загони. У кожен постріл молоді дівчата, яким ще немає 18, вкладають всю свою ненависть до очумевшим бородачам, влаштували в Мосулі невільницькі ринки і забивающих жінок камінням.

«Я дуже добре знаю, що игиловці роблять з дівчатами, тому останній патрон я залишу собі, щоб не потрапити в полон», — зізналася Сома, боєць загону пешмерги.

Звільнення Мосула чекає на передовій і делегація російських єзидів. В місті залишалася найбільша діаспора їх одновірців. Єзидів перетворили в рабів, а тих, хто не захотів прийняти іслам, просто розстріляли.

«Американці ще в лютому минулого року оголосили про операції на Мосул. Кого вони стільки часу місяців чекали? Не рахували, скільки людей загинуло. Як справа дійшла до виборів, вони відразу почали якийсь наступ», — сказав Руслан Шамоян, заступник голови Союзу курдів-єзидів Росії.

Страждають і християни. У звільненому від ИГИЛ (заборонена в РФ організація) містечку Бартелла повернулися жителі знайшли свій храм розгромленим, зі збитим хрестом. Біблії бойовики звалили в купу і спалили. Тільки в цьому містечку осквернили або повністю зруйнували чотири храми. Православних з провінції Мосул вигнали відразу, як тільки її в 2014 році захопили игиловці.

«Нам сказали, що якщо ми не підемо з Мосула до дванадцяти годин, то игиловці нас стратять. Я бачив, як підірвали храм і на його місці зробили парковку», — згадує Фаріс Юнан — один з біженців.

Колишній власник кількох вантажівок Фаріс зі своєю родиною знайшов притулок у монастирі Мат-Маттай. Його заклали у гірських печерах ще в IV столітті. Протягом усіх цих століть тут рятувалися гнані на Близькому Сході християни Сирійської Православної Церкви. До обителі игиловці не дійшли буквально кілька кілометрів.

«Нічого нового. На Близькому Сході християнам завжди було важко. Я пішов з Мосула ще 2006 року, коли релігійні фанатики вбили мого брата», — розповів один з біженців, монах.

Чим закінчиться штурм Мосула, він не знає, але впевнений, що ці неприступні стіни в горах ще послужать тим, хто залишив внизу вогні занурився в середньовічний морок міста.

Author: Ніколя