Китай категорично закликав Монголію скасувати візит Далай-лами XIV, який повинен початися в п’ятницю, 18 листопада. У Пекіні відзначили, що відвідування духовним лідером тибету буддизму країни, більше половини населення якої є буддистами, може негативно відбитися на добросусідських відносинах.
Китай вважає Далай-ламу сепаратистом після його втечі з Тибету в 1959 році в ході невдалого тибетського повстання, яке було придушене військами Народно-Визвольної Армії Китаю (НВАК), які окупували Тибет за дев’ять років до цього.І хоча все це час Далай-лама намагався знаходити спільну мову з китайської адміністрацією та безпосередньої участі в повстанні не брав, в китайській пропаганді його традиційно описують як зрадника, намагається розколоти єдність країни. Сам він наполягає на тому, що лише ратує за більшу автономію Тибету у складі Китаю.
«Ми наполегливо закликаємо Монголію діяти, тримаючи в голові більш широку картину стабільного розвитку двосторонніх відносин, і дотримуватися своїх обіцянок у цій галузі, — заявив прес-секретар китайського Мзс Ген Шуань. — Не дозволяйте Далай-ламі приїжджати. Не сприяйте йому і не підтримуйте сепаратистські дії його кліки».
У Пекіні не уточнили, які саме наслідки можуть статися в разі, якщо візит лідера тибету у Монголії все-таки відбудеться. Після його останнього візиту в цю країну, який відбувся в 2006 році, влада Китаю перервала повітряне сполучення між Пекіном і Улан-Батор, однак пізніше відновили його.
Заява Китайського Мзс не є чимось екстраординарним: китайська влада регулярно висловлюють протест проти візиту 81-річного лауреата Нобелівської премії, резиденція якого в даний момент знаходиться в індійському місті Дарамсала, в інші країни. Буддистський лідер кілька разів бував і в Росії — в ході свого останнього візиту в 2004 році він освятив місце під будівництво Золотого храму Будди Шак’ямуні в Елісті, який після свого відкриття в 2005 році став найбільшим буддійським храмом Росії.З тих пір російський МЗС неодноразово відмовляв буддійській громаді в організації пастирського візиту Далай-лами, пояснюючи це політичними заявами духовного лідера.
Згідно з вченням школи тибетського буддизму Далай-лама є 14-м за рахунком втіленням бодхисатви співчуття Авалокітешвари, який, досягнувши просвітлення, повернувся на Землю для порятунку залишилися там живих істота з нескінченного кола перероджень — сансари. Довгий час Далай-лама також виконував обов’язки керівника уряду Тибету у вигнанні, проте в 2012 році відмовився від усіх політичних функцій, залишивши собі лише духовну.Тим не менш, у нього зберігаються протиріччя з китайським урядом щодо порушення прав людини в Тибеті, а також дискусії навколо того, хто стане наступним Далай-ламою після його смерті.
По тибетській традиції, після смерті душа Далай-лами переживає реінкарнацію і перероджується в тілі дитини, якого інші лами можуть обчислити за сукупністю особливих ознак. Однак сам Далай-лама неодноразово заявляв, що питання про реінкарнацію буде вирішувати лише він сам і його соратники, причому, його душа може вселитися в дитини, яка народилася за межами Тибету. Такий підхід викликає невдоволення у китайських керівників, які вимагають його проявити повагу до давньої традиції і вказують на те, що наступний Далай-лама не зможе вважатися лідером тибетців без згоди Пекіна.
