У Володимирській області військові технології допомогли створити принципово нову пожежну машину. Рідкісне відео: вогонь гасять відразу з дюжини стовбурів.
Щороку пожежі знищують в Росії два мільйони гектарів лісу. Найважче гасити палаючі торфовища — на один квадратний метр йде близько тонни води. Але до вогнища загоряння ще потрібно добратися: звичайна пожежна машина по болоту точно не проїде. Однак російські інженери вирішили цю проблему.
«На даний виріб ставляться гусениці — болотоход, тобто, це проходження торф’янистої грунту, болотистій місцевості.Питомий опір на грунт — 0,24 — відповідно, якщо колісна техніка в’язне, то гусенична, з гусеницями-болотоходами, проходить вільно», — розповідає Олександр Волков, заступник директора машинобудівного підприємства.
Ця машина хоч і важить шістнадцять тонн, спокійно може доставити до місця пожежі більше трьох тисяч літрів води і триста літрів піноутворювача. На озброєнні — лафет для боротьби з вогнем і спеціальні форсунки, які створюють навколо машини потужну водну завісу. Це рішення дозволяє постійно охолоджувати корпус, а значить — рятувати людей всередині від перегріву. До речі, в кабіні можуть розміститися десять осіб. Важливий момент, коли мова йде, наприклад, про евакуацію цілих селищ.
«Фильтровентиляционная установка, коли неможливо людині дихати, починає вентилювати. Люди, що знаходяться в жилому відділенні всередині, спокійно дихають, проїжджають вогнища навіть у найбільш сильних районах пожежі», — каже Олександр Волков.
Пожежна машина створена на базі плаваючого військового транспортера, у спадок від якого отримала і броньований корпус.
«Це фільтраційна установка, яка буде встановлена всередину виробу. Усередині корпусу розташований двигун, бак для води, зараз ведуться монтажні роботи під установку гідравлічного обладнання, водяного обладнання. На носі вироби буде встановлено ківш, бульдозер грейдерного типу», — пояснює Олексій Климов, начальник виробництва машинобудівного підприємства.
Броня надійно захищає екіпаж і пасажирів, — наприклад, від повалених дерев. Справжня плавуча фортеця.
«Ось ці площини, вони призначені — і ось ці — для захисту екіпажу під час гасіння пожеж. І ось цей ось має радіус скруглення. Призначений для плавання. Машина плаваюча, тому ми маємо такі форми біля машини», — показує Андрій Погорєлов, заступник начальника цеху зборки і зварювання корпусів машинобудівного підприємства.
За кермо ПГМ-10 допускають тільки тих, хто пройшов спеціальний курс підготовки. На тренажері виконують вправи як і в звичайній автошколі — від «змійки» до паралельної парковки. Тільки тут навчають водіїв ще й максимально використовувати можливості водойм — наприклад, пересуватися по них.
Володимир Тютенков, начальник відділу інформаційних технологій машинобудівного підприємства: «Учень на цій техніці повинен вміти правильно вибирати обертів двигуна для роботи з протипожежним обладнанням. Так як від цього залежить витрата води, струмінь, напір, яким він гасить пожежу».
ПГМ-10 розроблена порівняно недавно — зараз на заводі йде збірка дванадцятого пожежного всюдихода. Його вже чекає замовник. Унікальні машини нарозхват — вони борються з вогнем по всій країні: від Тверській області до Югри і Забайкалля.
Розмір має значення. Особливо коли мова йде про екскаваторі! Як гіганти світу машин підкорюють сибірські простори?
Видобуток вугілля в Росії щорічно зростає. Тільки з початку року підприємства видобули 284 мільйона тонн цього виду палива. Якщо порівняти з минулим роком — зростання залишив 6 відсотків. Тенденція очевидна, а значить вугільним компаніям в ближчому майбутньому буде потрібна нова техніка. Деякі підприємства вже почали не лише оновлювати, але і розширювати свої парки.
Наприклад, на Бачатском розрізі в Кемеровській області працює 30 кар’єрних екскаваторів. Більшість — російського виробництва. Серед новинок — екскаватор-гігант ЕКГ 18. Чверть століття машиніст Олег Бардокин керував машиною з куди більш скромними габаритами. Тепер звикає до воістину величезним розмірам техніки і освоює сучасну інформаційно-діагностичну систему.
Олег Бардокин, машиніст екскаватора: «Вона дуже допомагає машиністу екскаватора. Тому що я можу спостерігати, неї виходячи з кабіни, за всіма вузлами, за всіма агрегатами, які розташовані».
З попередниками цю машину не порівняти, — пояснюють гірники. Всі вузли екскаватора змащуються автоматично — навіть коли він працює. При цьому, ЕКГ 18 може експлуатуватися при екстремальних температурах до мінус 40 градусів. А значить, суворі сибірські зими такій машині не страшні.
Олег Бардокин: «При таких умовах, комфорт у кабіні, всі агрегати працюють, модно сказати нормально, ідеально. Я думаю, різниці не буде, що влітку, що взимку».
Всього 5-6 ковшів — і кузов БелАЗа заповнений. І на це йде від трьох до п’яти хвилин. Екскаватор, як кажуть виробники, дуже рухливий. І це незважаючи на те, що його ківш важить 31 тонну, а вся машина тягне на 750 тонн.
Олександр Паксялин, головний механік Бачатского розрізу: «У нас вона працює поки два місяці. Але п’ять років вже працює на Красному броді. І, якщо вона там себе показує дуже добре, ну значить, я думаю, це цілком окупаемая і затребувана в першу чергу».
Екскаватор російського виробництва коштує на порядок менше зарубіжної техніки. Плюс — його обслуговування обходиться в 4 рази дешевше. Тому гірничодобувні підприємства цікавляться виключно російськими машинами.
Олександр Паксялин, головний механік Бачатского розрізу: «Ми побували у всіх цехах заводу. Я з задоволенням так сприйняв те, що бачив. Тому що, ну були розмови, що всі ми впали і так далі… Я побачив, що всі цехи заводу затребувані».
В цьому році в Єкатеринбурзі випустять 8 екскаваторів ЕКГ 18. В наступному році 11-12 штук. Однак лінійка продукції уральського заводу постійно розширюється. Оскільки є попит. На заводі вже приступили до виробництва нової машини — ЕКГ 35.
Сергій Обросов, регіональний представник машинобудівного заводу: «Машина 35-кубова. Буде виготовлена до кінця 2016 року, і поставлена на розріз Краснобродский компанії метінвест холдинг. Ну і відповідно, буде там і випробовуватися за випробуванням буде закладатися друга».
При вазі 1200 тонн новий екскаватор буде дуже мобільним і економічним. Ківш машини важить 55 тонн. І вміщає в себе до 40 кубометрів гірської породи. Корисне навантаження — 64 тонни. Тобто, такий екскаватор здатний підняти навіть найважчий у світі танк.
Сергій Обросов: «Ця машина буде також з рейковим натиском, з двупалочной рукояттю. Також машина буде на змінному струмі, як і ця машина. Це сьогодні новий напрямок, змінний струм. Набагато надійніше, набагато економічніше в експлуатації. (СК) За аналогією з машинами ЕКГ 5, ЕКГ 12, ЕКГ 18, машина повинна бути теж надійна і високопродуктивна».
У Кузбасі вже запрацював сервісний центр. Це дозволить проводити техобслуговування уральських машин на місці. А значить — час простою екскаваторів буде зведено до мінімуму. З урахуванням нових планів з видобутку вугілля — це дуже важливий момент.
Грейдер — машина корисна: коли будують дороги — рівняє гравій, коли випадає сніг — розчищає траси. Здавалося б, що ще потрібно? Але цей транспорт не створений для дальніх поїздок — сама конструкція не дозволяє подолати більше 30 кілометрів. Інженери з Рибінська вирішили і цю проблему. Як — дізнаєтеся через секунду.
Дорожній грейдер — або планувальник — проходить майбутньої автомобільній трасі першим, раніше іншої спецтехніки. Величезним ковшем він вирівнює полотно і готує майданчик для роботи дорожніх котків. Така технологія дозволяє значно скоротити використання піску і щебеню. Саме економічна вигода не на шкоду якості — в основі сучасних російських машин.
Павло Кузнєцов, директор заводу дорожніх машин: » Механічний грейдер — у нас 95% повністю російської комплектації. Тільки, скажімо так, певні елементи декору, які в Росії практично не виробляють, нам доводиться купувати за кордоном».
Але можливість заощадити на експлуатації — не єдина перевага російської техніки. Цей спосіб їзди фахівці називають «собачий хід» — грейдер пересувається в робочому положенні. Зроблена в Рибінську машина може пройти величезна — за мірками грейдерів — відстань.
Павло Кузнєцов: «Плюси нашої машини порівняно з імпортною — вона більш ремонтопригодна. Якщо брати механізм трансмісії, яка не призначена для тривалих перегонів, вона може виходити з ладу — і грейдер може зупинятися. У нас зроблений розрахунок на те, щоб перегони залишали 100 — 200 км. В день».
Іноземні грейдери з одного будмайданчика на іншу переїжджають, як правило, на причепах. Вітчизняна техніка сторонньої допомоги не потребує і навіть з повним набором устаткування розганяється до 50 км/год, А це на 20 кілометрів більше, ніж у зарубіжних аналогів.
Збільшити швидкість і при цьому не знижувати вантажопідйомність допомогла унікальна гідромеханічна трансмісія — її за спецзамовленням розробили російські інженери. Роздати крутний момент на чотири колеса допомагає задній міст з шестеренчатими передачами — вони набагато довговічніші звичних ланцюгів. До речі, раніше такі мости закуповували за кордоном. Але тепер з’явився вузол вітчизняної розробки і собівартість грейдера знизилася на чверть.Крім того, на Губернському заводі з’явилися нові робочі місця.
Микола Рогозін, заступник директора з виробництва заводу дорожніх машин: «Ми повністю залежимо від постачальників, самі виробляємо на сусідньому цеху. В даному випадку міст вже встановлено, обв’язаний. Чекає силової установки».
В наступному році вітчизняне підприємство планує випускати по 40 грейдерів в місяць. Причому робота цих машин знайдеться і за межами Росії: дорожньою технікою з Ярославської області вже зацікавилися покупці з країн Близького Сходу та в Африці.
