Європарламент ухвалив резолюцію під назвою «Стратегічні комунікації ЄС як протидія пропаганді третіх сторін». Під третіми сторонами малася на увазі, зокрема, Росія. Парламентарії віднесли до інформаційним загрозам роботу таких ЗМІ, як агентство «Супутник» і телеканал RT. Володимир Путін, дізнавшись про це рішення, згадав про політиків, які регулярно намагаються вчити Росію демократії. І про те, що вони самі ж вважають будь-які заборони на альтернативну точку зору неприпустимими.
Так чого злякалася Європа? Вона злякалася і поставила на одну дошку з ИГИЛ наступні організації: телеканал RT, інформаційне агентство «Супутник», фонд «Російський світ» і «Росспівробітництво». Резолюцію підтримали менше половини євродепутатів. «За» — 304, 208 утрималися, 179 — проти. Автор резолюції — полячка Анна Фотига. І вона вже зізналася — це її особиста фобія, з якої вона не може впоратися з комуністичних часів СРСР. І ось зійшлися ті, хто «за» і ті, хто «проти».
«Ми перебуваємо в стані війни з Росією. Ця гібридна війна розв’язана Кремлем, і поки Кремль перемагає. Ми повинні розуміти, що іноді слова можуть бути сильніше і небезпечніше ракетних систем і винищувачів», — каже депутат Європарламенту Яромир Штетіна.
«Ця резолюція абсурдна і живить істерику по відношенню до Росії. Все це нагадує карикатуру на холодну війну та веде лише до подальшої конфронтації між сторонами», — відповідає колезі ще один депутат — Хав’єр Коусо.
Резолюція носить рекомендаційний характер. А підґрунтя її проста: вибити фінансування — мільйон євро — для робочої групи ЄС з інформаційного протидії Росії.
В один час з резолюцією Європарламенту у Британії вийшов якийсь доповідь з вимогою таврувати британських політиків і журналістів за появу проросійських ЗМІ. Доповідь дослідницького центру Генрі Джексона під назвою «Корисні ідіоти Путіна» стверджує: ті, хто з’являються в ефірі, наприклад, тієї ж RT, отримують гроші від Кремля.
Самі британські громадські діячі, яких ласкаво охрестили ідіотами, назвали доповідь ляпасом принципом свободи слова, спробою змусити замовкнути людей, чиї погляди не збігаються з позицією британського уряду, маккартизм 21-го століття.
«Ця доповідь говорить про те, що кожен, хто з’являється в російських ЗМІ — внутрішній ворог і зрадник, — говорить Маркус Пападопулос,видавець і головний редактор британського журналу Politics First. — Такі заяви можуть спонукати британських націоналістів, релігійних екстремістів, і будь-якого психічно хворої людини, завдати шкоди тим, хто з’являється на російському телебаченні».
