У Службі безпеки України прокоментували розшифровку переговорів київського авіадиспетчера з літаком білоруського перевізника «Бєлавіа». 21 жовтня його повернули в аеропорт під загрозою підняти винищувачі. «Цілком можливо, що спрацював людський фактор. Людина перестарався», — прокоментували в СБУ.
Додати, загалом-то, нічого. Виходить, спочатку українські силовики вимагають від співробітників аеропорту всяку ціну розгорнути Воеіпд737с формулюванням «загроза національній безпеці», а тепер поспішають зробити хорошу міну при поганій грі і звалити все на диспетчера. Правда, і його критикувати не стали. Просто пожурили. Хоча невинне слово «перестарався» навряд чи підходить до ситуації, коли пілоти лайнера повного пасажирів шантажують бойовою авіацією.
Тим більше, що, за словами фахівців, екіпаж «Бєлавіа» діяв у суворій відповідності з усіма правилами: виліт з Києва йому дозволили, від курсу він не відхилявся і повітряного простору не порушував.
МЗС Білорусії попереджав, якщо Київ не вибачиться і не компенсує моральний і матеріальний збиток, то будуть вжиті додаткові кроки».
І ось вони зроблені. Терпіння Мінська урвався. Адміністрація президента Білорусі через державні ЗМІ оприлюднила переговори українських диспетчерів з пілотами літака «Бєлавіа», який вони змусили розвернутися. В іншому випадку пасажирський літак погрожували підбити.
Диспетчер УПР «Київ-Радар»: «Бєлавіа-840, Київ-Радар».
Пілот: «Слухаю».
Диспетчер: «Бєлавіа-840, надійшла вказівка: вам треба, необхідно повернутися на аеродром вильоту Жуляни. За невиконання буде піднята бойова авіація на перехоплення».
Пілот: «А що сталося таке?»
Диспетчер: «В ефір не можу передати, у 840 по прибутті все дізнається».
У цьому документі звучать заяви про загрозу підняти в повітря винищувачі. І це була не ініціатива диспетчера. У стенограмі переговорів називається відомство, від якого виходили накази.
Пілот: «А уточнили причину? «Бєлавіа» вісім чотири нуль».
Диспетчер: «Бєлавіа-840, каже керівник польотів. Інформація про ваше повернення на аеродром Жуляни надійшла від військового керівництва, весь доповідь більш детальний вам скажуть після посадки».
Пілот: «Зрозуміло. Повертаємося».
Мінськ висловив офіційний протест і зажадав від української сторони відшкодувати авіакомпанії всі понесені в результаті інциденту збитки. Минуло 10 днів, але жодної відповіді на це не було.
«В цілому у нас викликає певне здивування позиція української сторони, у відношення якої Білорусь завжди дотримувалася добросусідських відносин і дружній лінії. Українська сторона мала можливість домогтися своїх цілей, не вдаючись до примусових дій стосовно повітряного судна, а використовуючи двосторонні механізми по лінії силових структур», — підкреслив прес-секретар МЗС Білорусі Дмитро Мирончик.
Як виявилося, співробітникам СБУ потрібно було посадити білоруський літак, щоб обшукати одного пасажира — громадянина Вірменії Армена Мартиросяна. Сам затриманий розповів, що у нього шукали якийсь накопичувач інформації. Нічого не знайшли і відпустили. Наступним рейсом він вилетів у Мінськ.
«У Києві я був з особистих питань. Ніяких протиправних дій під час перебування в Україні не скоював, — пояснює Армен Мартиросян, при затриманні якого хотіли використовувати винищувачі-перехоплювачі. — У мене на руках є акт, підписаний працівниками митної, прикордонної служб і СБУ, що нічого незаконного, «що загрожує національній безпеці країни» з України я не вивозив».
Він переконаний, що постраждав із-за своєї громадянської позиції, неугодної Києву. Він втратив час і гроші за квиток і має намір подати в суд на українську владу.
Мінськ теж може завалити Київ судовими позовами. Загрози СБУ підняти в повітря бойові винищувачі були абсолютно неправомірні, заявляють експерти по повітряному праву, адже пілоти нічого не порушили.
«У ситуації, коли здійснюється нормальна зв’язок між диспетчером і екіпажем, коли немає ризику того, що літак може бути захоплений і застосований в цілях здійснення теракту, загрози застосування бойової авіації виглядають дещо завищеними і надзвичайними», — підкреслює глава аналітичної служби агентства «Авіапорт» Олег Пантелєєв.
За правилами, якщо літак чужої країни порушив кордони або відхилився від курсу і наданого йому коридору, то його можуть попередити, а потім і відкрити вогонь на поразку.
Але, у випадку з «Бєлавіа» виліт був дозволений, політ виконувався за узгодженою трасі. Від курсу літак не відхилявся, повітряне судно ніхто не захоплював.
«Все порушено, грубі порушення. Загрози і перехоплення, все, що наказано Чиказької конвенції не робити щодо цивільних суден, Київ застосував. Це факт, який вимагає серйозне розслідування ІКАО», — наполягає експерт по повітряному праву Віктор Бордунов.
Незважаючи на незаконність вимог, пілотові довелося підкоритися, на ньому лежала відповідальність за життя 136 пасажирів і шість членів екіпажу, які перебували в цей час на борту.
«Ми повинні виконувати команду диспетчера і ми її виконали: прямим шляхом повернулися в Жуляни. На першому місці у нас була безпеку польотів. І вона була дотримана на 100 відсотків», — зазначає командир повітряного судна Віктор Шишло.
Київ вибачатися не збирається. Прес-служба СБУ 1 листопада 2016 року виступила із заявою, де сказано, що вони лише просили забезпечити повернення пасажира, мови про винищувачах не було». На міжнародних лініях розмова між диспетчером і командиром повітряного судна за правилами повинен вестися англійською, і тут все можна було б списати на труднощі перекладу.
Тільки в цій нештатної і стресовій ситуації, говорили вони на зрозумілій один одному російською мовою.
А в ньому слова «бойова авіація» має тільки одне значення і призначення — вбивати.