Перші жести малюків — це надійний і важливий показник того, як добре їх мова буде розвиватися трохи пізніше, вважають учені з Манчестерського університету. І розуміння ранньої форми спілкування дасть батькам можливість допомогти дитині і підтримати його успіхи в подальшому навчанні мови, впевнені фахівці.
Багато батьків думають, що перше слово дитини — один з найбільш важливих етапів у процесі навчання малюка усному спілкуванню. Однак дослідження британців показало, що і більш просте поведінка (утримання предметів для демонстрації або пропозиції поділитися) дуже важливі.
За словами професора Олени Лівен (Elena Lieven), директора Міжнародного центру мовлення і розвитку комунікації (LuCiD) при Манчестерському університеті, діти можуть здійснювати більше спроб для спілкування, ніж багато з нас думають, і робити це вже в ранньому віці.
«Розуміння такого раннього поведінки дасть батькам можливість успішно підтримати розвиток мовлення у своїх дітей.Розуміння жестів малюків може бути настільки ж важливим, як і розуміння їх ранньої мови», — вважає вона.
Винятковість людей полягає серед іншого в тому, що вони можуть спілкуватися за допомогою своєрідного обміну увагою, кажуть вчені. Наприклад, коли одна людина показує іншому цікавий об’єкт. І те, як розвивається цей навик, має вирішальне значення для майбутніх процесів людського пізнання і розвитку мовлення. Обмін увагою починається дещо раніше інших форм спілкування, включаючи процес говоріння. І воно має прямий вплив на розвиток мовлення, але досить часто залишається непоміченим етапом у житті дитини, додають вчені.
До цього моменту багато досліджень в основному фокусувалися на використанні дитиною вказівного пальця.Наприклад, коли він починає їм вказувати на якісь предмети. Така форма раннього спілкування проявляється приблизно на 10-12-му місяці. Однак дослідники звернули свою увагу на ще більш ранню форму яка передує мовну поведінку. Їх дослідження було засноване на аналізі спілкування дітей та їхніх вихователів.
Вчені знімали на відео те, як вихователі і 24 дитини у віці 10 місяців спілкувалися між собою, використовуючи різні іграшки. Мета полягала в тому, щоб виявити два різних типи поведінки — «демонстрації» іграшки і її «дарування» — і визначити таким чином прояв «микроповедения». Іншими словами, виявити крихітні поведінкові сигнали, які можуть вказати, що саме дитина хоче нам сказати. Потім учені проаналізували реакцію батьків або вихователів на поведінку малюків.
Соціологи виявили, що жести були сильними предикторами («провісниками») того, як часто діти, стаючи старше, застосовували інше поведінку — показували вказівним пальцем на предмет. Також дослідники з’ясували, що багато дорослі люди трохи здивовані поведінкою «демонстрації і дарування» і не розуміють його значення, незважаючи на те, що діти досить часто застосовують його.
«Ми виявили, що якщо людина розповідає дитині про речі, до яких він проявляє інтерес, то це допомагає їм у розвитку мовлення. Можливість поділитися і звернути на себе увагу — це якась основа для звичайного розвитку мовлення. І інші дослідники вважають, що така поведінка кілька порушено у дітей з розладом аутистичного спектру», — говорить Лівен.
За її словами, висновки дослідження можуть слугувати своєрідним посібником для дослідників і вихователів для виявлення ранніх спроб дитини поспілкуватися про якихось об’єктах з дорослими. Крім того, результати наукової роботи підкреслюють необхідність подальшого вивчення раннього доязикового поведінки.
Додамо, що раніше «Вести.Наука» повідомляли про те, що дитина вчить перші слова ще в утробі матері, а також що мова дорослих впливає на засвоєння дітьми основ математики.
