Почесний караул легендарного Преображенського полку відзначає 60-річчя. Він брав участь у Параді Перемоги, покладанні квітів до Вічного вогню, зустрічах важливих іноземних гостей. А в день ювілею солдати приводять до присяги новобранців, яким належить продовжувати традиції підрозділу.
Під урочисту музику — приведення до присяги новобранців. У ритуалі беруть участь солдати Почесної варти легендарного Преображенського полку. Таких заходів — парадів, зустрічей іноземних делегацій, покладань квітів до Вічного вогню — у ювілярів, а батальйону сьогодні виповнилося 60 років, — чимало.
Розпорядок дня в Почесній варті нічим не відрізняється від інших підрозділів Преображенського полку. Підйом в 6 ранку, зарядка, сніданок. Солдатам, чий зріст — майже два метри, покладається добавка.
«На сніданок дають кашу додаткову і додатковий кави», — розповідає рядовий 2-ї роти батальйону Почесної варти 154-го окремого комендантської Преображенського полку Микита Блиновский.
Після сніданку — розлучення й заняття на плацу. Упор на стройову підготовку. Солдати — всі вони строковики — карбують крок з хрестами за спинами — так виробляється постава — і з металевою планкою на карабінах, щоб тримати лад. І, звичайно, вся муштра по 5-6 годин в день проходить під невсипущим контролем батьків-командирів.
«Може бути, з боку все це виглядає просто, але насправді це зовсім не так. Важко», — зізнається рядовий 2-ї роти батальйону Почесної варти 154-го окремого комендантської Преображенського полку Дмитро Анхимов.
Ювілей — у музикантів Почесної варти. У зразковому військовому оркестрі служать, в основному, контрактники.Конкурс сюди — чи не як в кращі вузи країни. Основна вимога, крім освіти — також відмінна фізична форма.
«Умови, в яких оркестр бере участь у забезпеченні ритуалів Почесної варти, не завжди сприятливі: і сніг, і дощ», — зазначає військовий диригент військового зразкового оркестру Почесної варти 154-го окремого комендантської Преображенського полку Володимир Петров.
Апофеоз служби у Почесній варті — парад Перемоги на Червоній площі. За роки існування батальйону по бруківці біля Кремля промарширували тисячі його вихованців.
До служби в театрі народний артист Росії Валерій Хлевінскій три роки відслужив в Почесній варті. Спогади на все життя. Зустріч Фіделя Кастро з Хрущовим, приїзд у Москву югославського лідера Йосипа Броз Тіто і другий парад Перемоги в 1965 році.
«З нами Єгоров і Кантарія несли прапор Перемоги. Ми супроводжували. Перший взвод був загальновійськовий, я ніс прапор у другому взводі — в авіації. У хроніці є кадри, якщо зупинити, подивитися, то можна дізнатися», — розповідає Валерій Хлевінскій.
У радянські роки служити в варті було настільки ж почесно, скільки і важко. Наприклад, переодягатися в парадну форму часто доводилося де попало. Зараз все інакше. У Почесного караулу є свій засіб пересування — щоб виїжджати на урочисті заходи. Автобус обладнаний всім необхідним для потреб солдатів. Всередині, прямо біля входу — піраміда для карабінів. Трохи глибше в салоні — вішалка для форми.
«Тут ми переодягаємося. Все влаштовано, все добре», — говорить рядовий 2-ї роти батальйону Почесної варти 154-го окремого комендантської Преображенського полку Марк Бондаренко.
До парадній формі у солдатів особливий пієтет. Це особа Почесної варти. Вичищені До блиску чоботи, золоте шиття, аксельбанти. У тому, яким бійцеві дістанеться той чи інший комплект, є своя хитрість.
«Це залежить, в основному, від зростання. Найвищі — це Сухопутні війська. Трохи нижче — це ВКЗ, а також ВМФ. То є легенда про те, що ми всі двометрові — це легенда», — підкреслює заступник командира взводу 2-ї роти батальйону Почесної варти 154-го окремого комендантської Преображенського полку Марк Бондаренко.
Приміряти парадну форму солдатам довелося і сьогодні. У свій ювілей Почесний караул зустрічає в Москві іноземні делегації. Виправдовуючи девіз Преображенського полку — «Положення зобов’язує».
