Порошенко привітав Трампа з горем навпіл

Результат президентських виборів в США пустив по світу великі кола. Кому-то вони промочили ноги, а Україну накрили з головою. Порошенко тепер — немов мокра курка. І доведеться довго сохнути.

Мучився і довше інших зарубіжних лідерів думав, як все ж привітати Трампа, адже досі він говорив, що і зустрічатися з ним не збирається і чи не обрання його не визнає. Тим більше що й решта постмайданна українська, з дозволу сказати, «еліта» до дня виборів як тільки Трампа не поливала.

Глава МВС Арсен Аваков називав його «небезпечним і безсоромним маргіналом». Лідер Радикальної партії України Олег Ляшко, засумнівавшись в інтелекті Трампа, писав: «Я не впевнений, що він взагалі може з першого разу знайти нашу країну на карті».

Над Трампом знущалися українські депутати, а спецслужби України навіть «злили» американським колегам в ім'я перемоги Хілларі інформацію про роботу в Києві Пола Манафорта, політтехнолога з передвиборного штабу Дональда Трампа, який певний час працював і на Януковича.

І ось тепер треба Трампа як вітати. І це при тому, що після виборів в Америці екс-посол США в Москві Макфол назвав Україну «головним невдахою сьогоднішнього дня».

Ще б, адже не буде більше дивиться в Києві від США, такого, як красень Байден. Приїжджаючи в Київ, він сідав на чолі столу в крісло глави уряду і кермував. Не залишиться і милою Нуланд. Змило цих, і Саакашвілі відбився від рук.

Тепер з кущів опозиції буде клясти корупцію в країні. Ну чим цього Саакашвілі не подобається, скажімо, Олена Бобіта, 25-річний прокурор з Києва з чотирма квартирами, автопарк елітних джипів і купою гаражів для них? Ну чим? Та якось після американських виборів і безвиз з Євросоюзом випарувався — не до нього. Що буде з МВФ тепер і новими кредитами, теж неясно.

А по телевізору з Америки показують народ на вулицях. І так по-майданному солодко дзвенять б'ються вітрини, так чарівливо романтично гріють вогнища на вулицях, так пестять слух повідомлення про стрілянину в рядах протестуючих, і так здорово, що знову незрозуміло, хто стріляв. Американський Майдан? Може, скористаються досвідом? Ан немає. Чомусь поліція в США називає героїв-активістів не інакше як анархістами і спокійно десятками і сотнями розвозить по ділянках, кидаючи в поліцейські обезьянники в компанію до наркоманів і смердючих бомжів.Америці-то Майдан потрібен чи не скрізь від України до Туреччини але тільки не у себе.

А Трампа треба все ж вітати. І ось за привітаннями з'явилася пані американський посол у Києві Марія Йованович. А Порошенко, добре опанував евроулибку, американську посмішку відрепетирувати ще не встиг. І якось скуто все виходило. Але намагався компенсувати яскравістю слів. Назвав вибори в США «символом справжньої демократії», та ще витіювато додав, що Трамп, мовляв, «бере на себе і відповідальність за глобальне лідерство Сполучених Штатів Америки в демократичному світі».

Тут Порошенко немов відстав від поїзда. Ні про яке «глобальне лідерство США в демократичному світі» Трамп ніколи не говорив. Та й взагалі слова «демократія» від нього давно не чули.

Розумію, що Порошенко хотів сказати, що він готовий подстелиться і навіть засмучений, що ніхто не звертається, але як-то так з горем навпіл привітав. А що тепер з ним самим, навіть і не знає. Ситуація, як з Гоголя або Салтикова-Щедріна. Ось такий у нас в Києві герой.

Best — новини для вас:

This entry was posted in Демократія на марші. Bookmark the permalink.

Comments are closed.