24 листопада 2016 року Європарламент проголосував за резолюцію про вступ Туреччини в Євросоюз. У підсумку проти того, щоб пустити Анкару в єдину Європу, висловилося більшість присутніх депутатів. Пояснили це тим, що турецькі влада роздумує над введенням смертної кари як відповідь на недавню спробу держперевороту. Втім, розкритикували Туреччину ще й за партнерські відносини з Росією.
Відносини з Анкарою ще будуть обговорювати на саміті. Але позиція Страсбурга зрозуміла: питання про прийняття Туреччини в ЄС сьогодні на порядку денному не стоїть.
Офіційне обґрунтування для припинення переговорів — непропорційна реакція Туреччини після невдалої спроби державного перевороту. З липня цього року в республіці були звільнені 110 тисяч осіб, заарештовано 36 тисяч.Найближчим часом у парламенті країни розглянуть питання про повернення смертної кари.
У Євросоюзі вже висунули і умови для відновлення переговорів: скасувати режим НС, пом’якшити законодавство у сфері боротьби з тероризмом, не вводити смертну кару. Умови, з точки зору турецького уряду, неприйнятні і підривають безпеку країни.
«Голосування не має юридичної сили й нічого не значить для нас. Члени Європарламенту продемонстрували суперечливе ставлення до цінностей, які ми захищаємо ціною наших життів. Ті, хто сьогодні прийняв це рішення, не були з нами в день путчу. Вони порушили базові цінності ЄС», — прокоментував ситуацію міністр у справах Євросоюзу в уряді Туреччини Омер Челік.
Питання про те, чи продовжувати Туреччині переговори з Євросоюзом, Ердоган вже обіцяв винести на референдум. З думками про вступ до ЄС Туреччини вже виросли два покоління. Угода про асоціацію підписали ще у 1963 році.Заявку на членство подали в 1987 році. Переговори з перемінним успіхом йдуть вже дванадцятий рік. Але Туреччини висували тільки довгі списки умов, без конкретних дат і яких-небудь гарантій вступу.
Ось що говорять самі турки з приводу такого рішення:
«Вони змусили нас чекати десятки років. Я вітаю їх тепер з таким рішенням. Ми цінуємо їхню думку, але продовжимо йти за нашим президентом».
«Вони нас гальмували все це час. Тепер вистачить! Це голосування вже нічого не значить».
Євросоюз затягував навіть скасування віз для громадян Туреччини. Приїжджі з країн Латинської Америки — будь ласка, але тільки не сусіди-турки.
Перші терміни і обіцянки з’явилися лише тоді, коли Євросоюзу потрібно було будь-якою ціною зупинити потік біженців. Тепер охолодження відносин ЄС з Анкарою загрожує ще й розривом угоди щодо мігрантів. Що буде робити Європа, якщо Туреччина, як обіцяла, вийде з угоди?
«Зараз це більше війна нервів. Але що може бути, якщо бойовики захоплять Ідліб? І будуть біженці. Тоді вже Європі доведеться вирішувати, що робити», — прогнозує завідувач відділом Кавказу Інституту країн СНД Володимир Євсєєв.
А куди повернеться Анкара? Ердоган за останні місяці вже не раз говорив: ЄС не єдиний варіант. Президент Туреччини не виключив розвороту на Схід і приєднання до Шанхайської організації співпраці.
