Японські вчені з Дослідницького центру Окінави (Okinawa Churashima Foundation) виявили головного силача серед усіх ракоподібних. Ним виявився десятиногий краб, відомий серед біологів як пальмовий злодій (або кокосовий краб).Це найбільша наземна членистоноге. У деяких представників виду довжина тіла може досягати 40 сантиметрів, а вага — чотирьох кілограмів.
До речі, ці краби всеїдні, але особливо люблять ласувати кокосами, за що і отримали свою назву, а молоді особини, коли виходять на сушу, подібно іншим раків-самітників шукають собі місця, куди можна було б заховати своє м’яке черевце, поки не сформувався панцир. Найчастіше ці членистоногі використовують для своїх укриттів шкаралупи кокосових горіхів.
Цікаво, що, незважаючи на значні розміри, ніхто не припускав, що пальмовий злодій виявиться сильнішим (мається на увазі сила стиснення клешнею) практично всіх наземних тварин.
Раніше було відомо, що ці краби здатні переносити на собі вагу до 30 кілограмів, однак виміряти їх силу ніхто не намагався. У ході нового дослідження морські біологи працювали з 29 кокосовими крабами, підключаючи до їх клешням датчики виміру сили.
За словами дослідників, сила стиснення клешнею варіювалася у спійманих особин від 29,4 до 1765 (!) ньютонів (для порівняння: середня сила укусу людини становить близько 340 ньютонів). Так як «щипательная» сила залежить від розміру та ваги членистоногого, вчені підрахували: найважчий з відомих представників виду вагою чотири кілограми стисне клешню з силою в 3300 ньютонів. Це більше, ніж у леопарда, ведмедя, та й взагалі будь-якої тварини на Землі, крім хіба що крокодила, який клацає щелепами могутніше інших істот.
Як відзначають вчені, неймовірна потужність клешнею кокосових крабів вказує на те, що вони поступово відходили від традиційного амплуа лякливих пустельників. І цей процес відбувався протягом останніх чотирьох мільйонів років еволюції виду.
«Могутні клешні допомагають у наземної адаптації і служать не тільки зброєю, за допомогою якого кокосові краби запобігають напад хижаків і компенсують проломи в панцирі. Такі клешні також потрібні для полювання на інших найрізноманітніших земних організмів, з їх допомогою ці ракоподібні стали всеїдними», — пояснює автор дослідження Син’ітіро Ока (Shin-ichiro Oka).
Наукову статтю за підсумками дослідження автори опублікували у виданні PLOS ONE.
Додамо, що раніше автори проекту «Вести.Наука» розповідали про те, як кулаки раків-богомолов допомогли вченим розкрити секрет надміцного матеріалу, а червоні краби, які живуть в Тихому океані, змусили морських біологів поламати голову на загадкою їх міграції. Також ми писали про краба-єті, суворі умови життя якого змусили його обрости «волоссям».
