Російські і китайські фахівці разом розроблятимуть двигун для нового широкофюзеляжного літака. Подробиці багатообіцяючого проекту стали відомі тільки на цьому тижні. Російські курорти зв’яжуть рейсами. Нові маршрути в зимовому розкладі «Аерофлоту». Російська «Скандинавія». Коли закінчать реконструкцію однієї з головних магістралей країни? Друге покоління «Сапсанів» вже на підході. Чим здивують поїзда майбутнього?
Росія і Китай спільними зусиллями будуть розробляти як абсолютно новий широкофюзеляжний літак, так і двигун для нього. Про це заявив на авиавиставк в Китаї міністр промисловості і торгівлі Росії Денис Мантуров.
Інформаційні агентства також повідомили, що остаточну збірку літаків планують налагодити в Шанхаї. Але тільки у наших фахівців є багатий досвід у створенні таких потужних двигунів з тягою до 40 тонн. Допоможуть і напрацювання, які були використані при створенні новітнього вузькофюзеляжних літака МС-21.
Олег Пантелєєв, незалежний авіаційний експерт: «Але, з іншого боку, треба розуміти, що і можливості фінансування дослідно-конструкторських робіт у китайської сторони значно більше, ніж у Росії. А це — аж ніяк не маловажний фактор при майбутньому розподілі робіт».
Вже в січні «Аерофлот» запустить новий рейс, який зв’яже між собою два російських курортних регіону. Лайнери авіакомпанії кожен день будуть літати з Сімферополя в Сочі і назад. Перевозити пасажирів планують на літаках російського виробництва — Sukhoi Superjet.
На Новий рік росіяни не збираються сидіти вдома. Мабуть, тому у найбільшого національного перевізника зимовий розклад на багатьох напрямках виявилося більш насиченим, ніж літній.
Не дивно, що серед лідерів зимових напрямків — теплі країни. Приміром, у столиці Таїланду Бангкока тепер літають літаки компанії вдвічі частіше — 14 разів на тиждень. Відкрилися рейси в другий по числу пасажирів аеропорт Лондона — Гатвік, а маршрут Москва — Ліон став щоденним. Але найсильніше збільшилася частота внутрішньоросійських перельотів — наприклад, в Санкт-Петербург, Єкатеринбург, Новосибірськ, Волгоград, Тюмень і Уфи. У Ставрополі літаки «Аерофлоту» будуть приземлятися 21 раз в тиждень замість «літніх» 14.
Відкрилися абсолютно нові напрямки — з Москви в Сиктивкар і з Сочі в Сімферополь. Маршрут, який з’єднає між собою Крим і чорноморське узбережжя Кавказу, запускається в рамках виконання доручення президента Росії.
Максим Фетисов, прес-секретар авіакомпанії «Аерофлот»: «Це курортне напрямок рейс з Сочі в Сімферополь.Сподіваємося, що цей рейс буде завантажуватися. Поставили на цей напрямок Sukhoi Superjet 100. Будемо виконувати щодня рейси з Сочі в Сімферополь».
Експерти впевнені: пряме сполучення між двома найпопулярнішими російськими курортами просто необхідно. У «Аерофлоту» на цьому напрямку є конкуренти, але вони не літають по маршруту щодня.
Андрій Крамаренко, науковий співробітник Інституту економіки транспорту і транспортної політики ВШЕ: «В принципі це означає, що попит є. Якщо рейси «Аерофлоту» ще можна розглядати як данину політичним процесам, то і «Оренбуржжі», і «Уральські авіалінії» — це суто комерційні проекти».
У Криму не сумніваються: новий рейс буде цікавий не тільки туристам, але і жителям всього Півдня Росії. Причому, як влітку, так і взимку.
Сергій Стрельбицький, міністр туризму Республіки Крим: «Це буде сприяти тому, що кримчани зможуть швидко і комфортно добиратися в Краснодарський край, проводити там новорічні свята, брати участь у будь-яких екскурсійних програмах. Точно так само і жителі Краснодарського краю зможуть приїжджати до Криму».
Експерти вважають: розвиток мережі внутрішніх маршрутів дозволяє авіакомпаніям підтримувати пасажиропотік. Адже на міжнародних напрямках падіння попиту в цьому році продовжилося — втрати склали близько 25 відсотків. А ось на російських рейсах ситуація не змінилася. За прогнозами, у наступному році обсяг перевезень залишиться на стабільному рівні. У цих умовах основна задача перевізників — не допустити відтоку пасажирів на інші види транспорту. Заради цього авіакомпанії йдуть навіть на невелике зниження цін.
Борис Рибак, заступник голови Громадської ради авіакомпанії «Аерофлот»: «У нас знизився середній тариф на перевезення істотно, незважаючи на коливання курсу валют — тобто у нас зараз квитки в рублях коштують дешевше, ніж в 2013 році, 2012 році».
Тому зимовий розклад для перевізника — це не тільки прагнення догодити пасажирам. Це, в першу чергу, грамотне планування в умовах турбулентності на ринку авіаперевезень.
З небес на землю. Під Санкт-Петербургом відкрито рух на першому реконструйованій ділянці автомобільної траси «Скандинавія». Коли вже це «вікно в Європу» остаточно перетвориться на 6-смугову сучасну магістраль?
Траса «Скандинавія» від Санкт-Петербурга до кордону з Фінляндією — всього сто шістдесят кілометрів. І майже на всьому протязі це двосмугова дорога — по одному ряду в кожну сторону. Завантаження магістралі за останні п’ятнадцять років зросла в три рази, а ось пропускна здатність залишилася на колишньому рівні.
Максим Соколов, міністр транспорту РФ: «Ми як і раніше вважаємо, що ця траса — одна з найголовніших, напружених в нашій країні, дійсно формує каркас транспортної системи. Не тільки Російської Федерації — це і міжнародний коридор Європа — Західний Китай, і пан’європейський коридор дев’ятий».
До масштабної реконструкції «Скандинавії» розпочали два роки тому. І ось перший результат: завершені роботи на ділянці траси під Петербургом. Ці вісім кілометрів — своєрідна смичка з Західним швидкісним діаметром, — ще однієї транзитною магістраллю, по якій Північну столицю можна буде перетнути з півночі на південь.
Валерій Борисов, начальник відділу дорожньо-будівельної компанії: «За економічним дослідженням було визначено, що вантажний транспорт становить понад 30 відсотків — відповідно, прийнято рішення про будівництво 6 смуг».
Розширення проїжджої частини до двадцяти двох з половиною метрів збільшить середню швидкість руху на 20 км/год, а пропускну спроможність — майже вдвічі, до 80 000 машин на добу. Потоки автомобілів тепер розділені, а зовнішні бар’єрні загородження доповнені сітками, щоб тварини не вибігали на дорогу. Через рік після того, як буде введено в експлуатацію наступний ділянку довжиною тринадцять кілометрів, завершиться перший етап реконструкції траси «Скандинавія». Вже підготовлена і навіть пройшла державну експертизу проектна документація на всю магістраль.Ee повинні розширити до шести смуг — по три смуги в кожному напрямку. На останніх сімдесяти кілометрів — від об’їзної навколо Виборга і до фінського кордону — за розрахунками фахівців, буде достатньо і чотирьох смуг. За оцінками Міністерства транспорту, реконструкція «Скандинавії», обійдеться в 100 мільярдів рублів.
Від шелеста шин — до стукоту коліс. На високошвидкісних лініях Російських залізниць працюють сучасні склади. Але вітчизняні конструктори не зупиняються на досягнутому — модернізують існуючі моделі з нуля створюють нові. Про поїздах майбутнього прямо зараз розповість Олексій Калякін.
Швидкісні потяги «Ластівка» після півторамісячної перерви повернулися на маршрут Москва — Курськ. Повернулися на прохання пасажирів.
Олег Кисельов, пасажир: «Такий легкий хід, ні стуку, ні шуму. Я вважаю, напевно, за такими поїздами майбутнє.Враховуючи величезні відстані між містами нашої країни».
«Ластівки» на 80 відсотків зібрані з російських комплектуючих. Виробляють поїзда в Росії — під Єкатеринбургом.«Ластівки» стали першими російськими поїздами, кузов яких зроблений не з сталі, а з алюмінію. На міцність вагона це анітрохи не вплинуло. А ось легше вони стали майже на третину. Завдяки такій конструкції, потяги стали економічніше, можуть розвивати високі швидкості і, крім того, мають менше навантаження на залізничну інфраструктуру.
Перший алюмінієвий вагон — в прямому сенсі — був зварений три роки тому. З тих пір на Уралі зібрали вже 44 п’ятивагонного поїзда. Чотири з них колесять по залізницях Свердловської області, сім — вийшли на лінії між Москвою і Твер’ю і тридцять три перевозять пасажирів Московського центрального кільця (МЦК).
У найближчі три роки кількість таких поїздів в Росії повинна зрости в шість разів — до двохсот сорока складів і тисячі двохсот вагонів. Тобто кар’єра «Ластівок» тільки починається. Але ці сучасні поїзди вже модернізують — в цьому місяці на Московському центральному кільці запустять «Ластівки», чиї салони оптимізовані для роботи саме у внутрішній мережі. Всередині з’являться кріплення для велосипедів, а один ряд сидінь приберуть — щоб пасажирам не було тісно навіть у години пік.
Але дрібними доробками справа не обмежується. Вже йдуть випробування принципово нової «Ластівки», яка замість нинішніх ста шістдесяти км/год зможе розвивати двісті.
Цю планку готові взяти і творці поїзда «Іволга», який збирають в Твері. Ці поїзди призначені для перевезення пасажирів по місту. Але завдяки новій платформі — легко модернізуються під приміські електрички. Крім того, нові вагони обладнані сучасною системою кондиціонування з функцією знезараження повітря. В кінці року два перших складу вийдуть на підмосковні приміські лінії.
Олександр Лошманов, керівник Департаменту продажів машинобудівного холдингу: «В електропоїзді «Іволга» і створюваному проекті ЕП2ТВ закладена технічна можливість збільшення швидкості до 160 км в годину. У разі необхідності підвищення швидкостей — до 200 і більше».
Працюють вітчизняні конструктори і над потягами, які можна експлуатувати на довгих дистанціях. Виробництво другого покоління поїздів «Сапсан» готові розгорнути на Уралі — перший примірник може бути зібраний вже через два роки. «Сапсан 2» має всі шанси стати самим передовим російським поїздом.
Олександр Салтаев, генеральний директор машинобудівного заводу: «Там параметри трошки інші закладені. У тому числі за тягових двигунів. Сьогодні вже пройшли випробування двигунів на постійних магнітах. Вони економічніше і можуть бути використані в новому поїзді. Ну, і та швидкість, яка зараз досягається на Сапсана — 250 км/год, поки під Сапсан-2 — це 300-350 км/год, і він зможе ходити по вибраному шляху Москва — Казань.
У тому, щоб склади працювали на високошвидкісних магістралях, зацікавлений будь-який виробник — включаючи закордонні компанії, від німецьких до китайських. Але творці вітчизняних потягів впевнені: їм під силу на рівних конкурувати з іноземцями.
Валентин Гапанович, старший віце-президент ВАТ «РЖД»: «Те, що наші зможуть, в цьому сумнівів ніяких немає. Тут справа трохи в іншому. В обсязі поставляються високошвидкісних поїздів. Якщо обсяги, як у Китаї, навряд чи ми колись досягнемо. Але якщо обсяги, що ми плануємо в межах 50 поїздів для майбутньої високошвидкісної магістралі Москва — Нижній Новгород — Казань, то, звичайно, цю партію можна і потрібно — це наше невід’ємне умова — робити такі потяги в Росії. Що цілком під силу нашим виробникам».
У найближчі роки російські залізничники приділять розвитку високошвидкісного повідомлення особливу увагу. Крім будівництва магістралі Москва-Казань і продовження її до Єкатеринбурга, обговорюється питання прокладки ВСМ Москва — Південь Росії. По цій залізничній гілці можна буде швидко і з комфортом дістатися до Сочі і Криму.
