Автор: Дмитро Кисельов
У четвер в Брюсселі пройшов саміт Україна-ЄС. Напевно, самий комічний з усіх попередніх. Раніше Порошенко, як кажуть, землю їв, обіцяючи, що з цього саміту привезе Україні «безвиз» з Євросоюзом. Вийшло смішно. У Брюсселі українцям вказали інший напрямок — на лісоповал. У буквальному сенсі. І Порошенко погодився. За невеликі гроші.
Для початку Петру Порошенку ввічливо пояснили, що питання про безвізові поїздки громадян України в ЄС блокує Франція, яка в очікуванні весняних президентських виборів не хоче давати козирі в руки Марін Ле Пен. Тому що, якщо президентом стане Марін Ле Пен, то не поздоровиться всім, і в першу чергу — Порошенко.
Тобто, в інтересах Порошенко надалі лише посміхатися, але на «безвизе» не наполягати. Ну, а вже коли стосунки хороші, то у Петра Олексійовича європейські брати по блату попросили скасувати його ж минулорічне рішення про заборону експорту з країни лісу-кругляка. Для більшої переконливості запропонували 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги, якщо заборона на експорт кругляка буде знято. Порошенко погодився.
Тим самим він завантажив європейські потужності по лесопереработке, а ту ж галузь у себе в країні зупинив. Тепер на Україні нові робочі місця відкриються на лісоповалі, а з країни, на експорт, немов з колонії, піде необроблений кругляк. Свої ж лісу європейці бережуть, як і свої робочі місця в деревопереробки. Такий вийшов саміт Україна-ЄС.
Взагалі, дружба і асоціація з ЄС Києву дорого обходиться. За три роки валовий внутрішній продукт країни скоротився вдвічі, фінансова система зруйнована, політично країна на зовнішньому управлінні, втратила території. Понад дві третини громадян вважають, що країна рухається в невірному напрямку. Розчарування у політиках. За опитуваннями, якби парламентські вибори були зараз, то жодна політична партія не набрала б і 10 відсотків.
Автор: Олексій Петров
Сотні молодиків стрімко оточують будівлю, в якому знаходиться офіс руху «Український вибір». Націоналістичні прапори і гасла. Лічені хвилини, і починається атака. У хід йде все, що попадається під руку. Нальотчики трощать скла, вибухають фаєри, над будівлею піднімається дим.
Штаб-квартира руху «Український вибір» і зараз немов на облоговому положенні. Навіть розташований поруч салон краси теж постраждав.
«Вони увірвалися сюди, вибили вікна, зайшли, це салон краси, вони зайшли туди для того, щоб знайти дорогу. Але зайшли, побачили, що там нічого немає, немає ніякого проходу, і наскільки я розумію, підпалили це. Як це робилося на телеканалі «Інтер» недавно, і в Будинку профспілок в Одесі раніше. А у нас в цей час в офісі перебували люди, більше 10 осіб», — говорить прес-секретар громадського руху «Український вибір» Олег Бабанін.
Поки націоналісти трощили приміщення «Українського вибору», правоохоронні органи спостерігали зі сторони. За словами лідера руху Віктора Медведчука, він давно закликає до мирного вирішення конфлікту на південному сході, координує обмін полоненими. Висновки напрошуються самі собою.
«Міліція була попереджена, і навіть Національна гвардія, вони були тут. Але вони зайняли пасивну позицію. І тому сталося те, що сталося», — каже лідер громадського руху «Український вибір» Віктор Медведчук.
Це вже четвертий погром офісу «Українського вибору», мета і завдання — припинити діяльність громадсько-політичного руху «Український вибір». Це боротьба з принциповістю і послідовністю руху «Український вибір». А за погромом стоять радикальні організації, такі як ОУН, такі як «Правий сектор», які опосередковано або прямо підтримуються українською владою.
У третю річницю по всьому Києву — марші націоналістів, немов нагадування владі, хто безпосередньо забезпечував перемогу Майдану. Не дивно, що все більше жителів України, по суті, на валізах.
Те, де живе Галина Гудзь, — навіть і не квартира. Це підсобне приміщення. Тут зберігали дитячі коляски, був ленінський куточок. Тепер Гудзь, педагог за освітою, теж думає виїхати. На Батьківщині мало що тримає. Власне, скільки людей вже виїхали з України, толком і підрахувати неможливо.
На Майдані та на Хрещатику зараз спокійно. Біля будівлі київської міськадміністрації — свого роду експозиція: як виглядали українські військові в різні епохи. Природно, є і сучасні кадри зі сходу країни. У новій Україні триває пошук нових героїв. Для влади така ідеологічна робота особливо важлива. Адже в усьому іншому за три роки — жодних результатів.
Влада, як і раніше культивує ненависть до південно-схід. Міністр культури Євген Нищук явно не добирав висловів в телеефірі, по суті, оголошуючи жителів Донбасу генетично неповноцінними на відміну від справжніх українців. Потім були пояснення, що все не так зрозуміли. Але скандал — хіба що в соцмережах. Ще одну дату нової України відзначав у суботу Петро Порошенко: в День пам’яті жертв Голодомору він доручив Мзс країни продовжувати роботу над визнанням світовим співтовариством подій початку 30-х років геноцидом українського народу. І знову назвав Росію винною.
Тим часом боротьба за політичний вплив загострюється. Командир «Азова» Андрій Білецький створює свою партію «Національний корпус». Претензії на влада висуває і екс-губернатор Одеси Саакашвілі. Але в Мережі знаходять один одного і люди зовсім інших поглядів. І ось — флешмоб на вокзалах.
Раптово посеред залу очікування починають звучати давно знайомі пісні, які нагадують про загальному минулому Росії та України. Почалося все в Запоріжжі, потім підхопив Харків. Можливо, старі добрі пісні зазвучать і в інших містах України. А сьогодні їх співають вже в Москві, природно, на Київському вокзалі. І, здається, пасажирам відправляються в сусідню країну поїздів сьогодні стало трохи тепліше.
