До цієї суботи ключове питання був такий: кого Трамп оголосить у такі державні секретарі, тобто, шефи вашингтонської дипломатії. Для того, щоб відповісти на це питання, нам треба подивитися, хто один до одного ходив у ці дні в гості в Нью-Йорку.
Ось Манхеттен, «серце» Нью-Йорка. І особливо та її частина, де адреси йдуть з одним з найпрестижніших у США поштових індексів 10022. Саме такий індекс у будинку номер 725 по П’ятій авеню. Це «Башта Трампа». І звідти зовсім недалеко до ще одного заповітного адреси. Будинок номер 350 по Парк-авеню. Саме там ми якось писали інтерв’ю з Генрі Кіссінджером, колишнім держсекретарем і радником президента з нацбезпеки. Йому вже 93, але він, автор «човникової дипломатії», все ще в строю. З усіма знайомий, досвідчений чоловік-«розігруючий», ще й з колишніх розвідників.І апологет реалізму в світовій політиці.
Так кого Кіссінджер міг порадити Трампу запросити в нові держсекретарі? Завдання у Трампа непроста: потрібно вшановувати і своїх ризикових соратників по передвиборчій кампанії, і тих, хто його перед виборами не підтримував, але є всемогутній істеблішмент.
І ось ще напередодні стало відомо: після Кіссінджера сьогодні Трамп призначив зустріч Мітту Ромні. Знайоме ім’я?Зараз ми вам нагадаємо, хто це такий. Але спочатку все-таки нагадаю про того, хто в списку кандидатів у госсекратри з’явився першим.
Мені це простіше, тому що з ним, з Ньютом Гінгрічем, я і познайомився раніше. Як бачите, на контакт з російськими він охоче йшов. Цікаво, що тоді, в 1997, в Давосі він виступав, як апологет глобалізації, як конгресмен від штату Джорджія, куди входить місто Атланта, де знаходяться штаб-квартири таких глобальних американських компаній, як «Кока-Кола» і авіалінія «Дельта». Але от цікаво, зараз Гінгріч про глобалізацію мовчок, тому що ситуація змінилася.
Ще один епізод, що асоціюються з його ім’ям: справа Білла Клінтона і Моніки Левінські. Ось вже після цього Ньют Гінгріч, тоді спікер Палати представників, затіяв аж цілий імпічмент. Програв. І до теперішнього часу, самопроголошений мораліст, сам тричі одружений. Це я до чого? До того, що людська сутність, а вже тим більше політика, справа об’єктивно таке, що люди, особливо політики, грають ролі, а то і справді змінюються.
Ось і про кандидата в держсекретарі Мітта Ромні, запрошеного сьогодні до Трампу, що можна сказати? Так, в 2012 році саме він назвав Росію «геополітичним ворогом номер один». Пам’ятаючи про це, так і хочеться запитати самих себе: «Це що ж? Це ми ще минає держсекретаря Керрі будемо згадувати, як «голуба»?» Але, по-перше, фраза Ромні була, звичайно, вкрай невдалою. Тим не менш, будучи людьми доброї волі, припустимо, що громив він тоді не стільки Росію, скільки Обаму, будучи його суперником на президентських виборах, розносив ту саму «перезавантаження».А про неї ми тепер і самі можемо сказати, що вона, м’яко кажучи… Ну, ми всі знаємо, чим вона обернулася. По-друге, ще пару місяців тому Ромні і Трампа розносив. А тепер, схоже, буде на нього працювати.
З іншого боку, про «доктрину Трампа» теж незрозуміло, що в ній передвиборна фраза, а що щирий намір нормалізувати відносини з Москвою. Як би те ні було, є відчуття, що один із сценаріїв — це певна, скажімо так, «відлига». А якщо так, то як це вплине на політику союзників США в Європі, яка нам географічно все-таки куди ближче? Благо в Європі ключ до розуміння Америки знаходиться у англійців. До нашого опитування ми підключили і американських, і саме англійських політологів.
«Треба прислухатися до мови Трампа. Якщо він буде іншим, ніж той ліберально-демократичний, до якого ми звикли за останні 30 років в Європі, то це може означати настання інших часів. Або своєрідного повернення до політики сили зразка XIX століття, або так званої «реальної політики» Генрі Кіссінджера, що, в свою чергу, визначає розвиток відносин з Володимиром Путіним», — каже голова центру British Influence Пітер Уайлдінг.
«Якщо Дональд Трамп дійсно серйозно налаштований поліпшити відносини з Володимиром Путіним, і буде це робити, то ми можемо виявити в США людей такої ж думки, але які раніше не вирішувалися надати розголосу свою позицію. В нових умовах, під прикриттям нової політики президента, ці люди отримають політичний імунітет», — говорить виконавчий директор Центру національних інтересів Підлогу Сондерс.
«Обрання Трампа стало шоком як для американських, так і для європейських еліт. Отримано чіткий сигнал, що часи, коли ті самі еліти отримували все найкраще, — підійшли до кінця. Настають зміни. Така ж хвиля пішла і в інших країнах, наприклад, у Греції, Італії, Іспанії, Франції, Британії», — коментує вибори в США керуючий партнер GLOBAL COUNSEL Бенджамін Вегг-Проссер.
«Я буду дуже здивований, якщо зараз антиросійські санкції не будуть продовжені ще на півроку. Але в довгостроковій перспективі, якщо буде відлига по лінії Росії — США, Європі буде дуже складно продовжувати ту жорстку політичну лінію по відношенню до Росії, якої вона дотримується зараз», — говорить директор лондонського Центру європейських реформ Чарльз Грант.
«Санкції адже приймали різні американські інститути і навіть, якщо буде рішення обраного президента їх скасувати, то вони не зможуть це зробити відразу. Але якщо курс на послаблення обмежень буде взято, то навряд чи і Європа збереже санкції — аж надто сильно вони б’ють по її економіці», — старший науковий співробітник і директор Центру військово-політичного аналізу в інституті Хадсона Річард Вайс.
Важлива деталь: до цих пір ми говорили про наслідки призначення тієї чи іншої людини в нові державні секретарі Сполучених Штатів. Але на таку посаду президент США призначає те чи інша особа за згодою Сенату. Але є у президента США і свого роду «сторож», кого він призначає сам, без консультацій з ким-небудь ще.
Відставний генерал-лейтенант Майкл Флінн. Так звуть цього вже оголошеного «воротаря» — нового майбутнього радника президента США з національної безпеки, який ще недавно очолював розвідувальне управління Пентагону, але був знятий з цієї посади демократом Обамою. І, до речі, це він після цього на мітингах закликав посадити демократа Гілларі у в’язницю.
Загалом, правильно Майкл Флінн був притягнутий Дональдом Трампом. Правда, пропозиція посадити Хілларі з тих пір в таборі Трампа вже зняли. Не поміняє команда Трампа-Флінна і своєї передвиборчої позиції щодо Росії?Подивимося. Поки ж давайте орієнтуватися на те, що було до виборів.
Ліберальна «The New York Times», хоча Флінна і не схвалює, особливо відзначила, що на відміну від інших американських генералів, він випускник, по-нашому кажучи, військової кафедри цивільного Університету штату Делавер, а не військової Академії Westpoint. Ось там, зауважимо вже від себе, багатьом іншим американським генералам закладають у свідомість світогляд, яке не дуже передбачає політичну гнучкість. І тим більше цікаво, що стало відомо про Флінна, коли він потрапив під лупу тієї самої газети «Washington Post».І там теж згадували, як Флінн посадили поруч з Путіним на нещодавній ювілей телеканалу RT. Але Флінн не тільки не став виправдовуватися, а нагадав, як бував в Москві ще на посаді головного військового розвідника. І, між іншим, став першим таким американцем, кого брали в ГРУ.
Це я до чого? Виходить, що генерал Флінн цілком врівноважує госсекратрая Ромні, якщо той все-таки щиро вважає Росію «ворогом». Правда, є ще один «момент».
По ходу передвиборної кампанії генерал Флінн дозволили собі кілька висловів не тільки про ісламістів, але і про іслам, як такому, як релігії. Але не це ще одна причина, чому США треба співпрацювати з Росією? Тут-то мусульмани корінні.І у багатьох всі груди в орденах за успішну боротьбу з бойовиками з числа ісламістів. От би справді об’єднати американську військову міць з російським розумінням історичних східних реалій.
