Сотні пасажирів на платформі «ЗІЛ» щодня змушені ризикувати життям. Надземний перехід більше нагадує неприступну крижану вершину — сходи занесена снігом. Люди падають, але нікому до цього немає справи.
Надземний пішохідний перехід біля платформи «ЗІЛ», більше схожий на снігову гірку, вже став місцевою пам’яткою.Тільки по цій драбині можна потрапити в місто, якщо ви приїхали сюди на електричці. Але сотні пасажирів не спускаються, а буквально скочуватися по зледенілим сходами. Більшість відразу падають.
«Я йшла на роботу — і впала. Поручень мені вп’явся в руку, я сильно вдарилася об східці. Загалом, мені довелося пропустити роботу в цей день». «Це реальна можливість два рази в день зламати собі шию». «Якщо хтось ззаду посковзнеться, то це просто страшно — може збити йдуть попереду, і всі скотяться стрімголов зі сходів», — кажуть пасажири.
Якщо спуститися вниз людям ще хоч якось вдається, то забратися вгору майже неможливо. Піднятися по сходах дуже складно, адже потрібно підтягуватися двома руками, тримаючись за поручні. Більше трьох ступенів пройти не виходить. Дуже страшно.
Ще страшніше — в темряві. Освітлення тут слабке, і небезпечної ділянки не видно. І ця ситуація виникла не вчора. Як розповідають пасажири, восени сходи жодного разу не стосувалася лопата двірника. З’ясувати, хто ж повинен чистити тут сніг, люди не можуть.
«Я вчора тут піднімалося і впав. Подзвонив на гарячу лінію в РЖД, там сказали, що саме цей міст до них не відноситься». «Гормост довго з’ясовував і з’ясував, що це не їх сходи. Данилівська управа з’ясувала, що її межа проходить по Автозаводскому мосту, і цей перехід на території Донський управи. Відмовляються все», — кажуть пасажири.
У керівництві РЖД стверджують, що цей міст — не у їх віданні, та відправили нас в місцеву управу. Проте в управі Донського району наполягають: сходи чужа. Судячи з усього, це якийсь унікальний міський об’єкт.
