Американські вчені стурбовані підвищенням смертності запилювачів (ос, бджіл та мух) через використання пестицидів.Масштаб загрози величезний: тільки популяція бджіл скорочується щорічно на тисячі і десятки тисяч особин, що в майбутньому може привести до глобальної екологічної катастрофи.
Міжурядова науково-політична платформа з біорізноманіття і екосистемними послугами (IPBES) підтвердила не так давно різке зниження популяцій запилювачів в дикій природі не тільки в Північній Америці, але і в Європі. Швидше за все, те ж саме відбувається і в інших регіонах світу, просто за ними не ведуться відповідні дослідження та науковцям не вистачає даних.
Експерти пропонують стратегії захисту комах. На думку одного з авторів нової наукової роботи Лінн Дікс (Lynn Dicks) з Університету Східної Англії, взяти участь у захисті комах повинні не тільки екологічні організації, але і уряди країн, так як мова йде вже про здорове майбутнє всього людства, в якому сільське господарство відіграє величезну роль.
Наприклад, держави могли б фінансувати більше досліджень, а також створювати програми для підтримки сільського господарства, які враховували б інтереси не тільки худоби (мається на увазі управління ландшафтами, розподіл угідь), але і комах, опиляющих рослини, якими цей самий худобу харчується.
У той же час важливо відстежувати використання хімікатів на законодавчому рівні. Всесвітня організація охорони здоров’я і Продовольча й Сільськогосподарська організації ООН вже багато років працюють разом над документом, який на глобальному рівні зміг би відрегулювати сільськогосподарську діяльність країн щодо використання пестицидів та інших токсичних для комах речовин. Адже в кінцевому рахунку вони несуть шкоду не тільки комах або тваринам, але і людям.
Також у доповіді підкреслюється необхідність поглиблення знань про стан популяцій запилювачів у всьому світі.Стратегія передбачає, наприклад, довгострокові спостереження і дослідження, особливо в країнах третього світу, де, як вже говорилося вище, учені часто не володіють повною картиною через нестачу засобів і обладнання.
В цілому пропозиції експертів сформовані наступні десять пунктів:
— підвищити нормативні стандарти використання пестицидів;
— сприяти створенню комплексних методів боротьби з шкідниками;
— включити при оцінці ризиків непрямі і сублетальні (коли ефект згубності частий, але не обов’язковий) ефекти;
— регулювати (або як мінімум відстежувати) пересування запилювачів;
— стимулювати фермерів відмовитися від використання хімікатів на користь екосистемних методів (наприклад, розробити програми страхування);
— визнати запилення внеском у сільськогосподарську діяльність і сприймати комах як помічників фермерів;
— підтримати диверсифіковану систему ведення сільського господарства;
— відновити «зелені інфраструктури в сільськогосподарських і міських ландшафтах;
— забезпечити довгострокові спостереження за комахами;
— фінансувати дослідження для підвищення врожайності і поліпшення екологічної обстановки.
Робота дослідників вийшла в журналі Science.
Між тим в Канаді на урядовому рівні вирішується питання про заборону використання неонікотіноідних пестицидів — досить спірних речовин, які стають причиною загибелі багатьох комах. Ці інсектициди використовуються у сільському господарстві багатьох країн для боротьби із сисними та листогризущими комахами, а також грунтовими шкідниками.
Зокрема, мова йде про заборону імідаклоприду — це одна з діючих речовин неонікотіноідних пестицидів, що виявилося згубним для водних комах. Раніше, нагадаємо, саме неокотиноиди звинуватили в масової загибелі бджіл.Недавні дослідження показали також, що ті ж інсектициди вбивають і мешканців водойм.
У канадських регіонах, де активно використовувалися хімікати на основі імідаклоприду, зафіксовано перевищення його концентрації у воді, що може призвести до зникнення багатьох видів комах. Не варто забувати і про рибі, яка харчується безхребетними і може стати наступним потерпілим ланкою харчового ланцюжка.
Поки що Міністерство Канади офіційно заявляє про намір поступово скорочувати використання шкідливого хімікату, а також повторно переглянути вплив інших токсичних речовин. Тим часом громадськості виділено 90 днів, щоб жителі країни могли прокоментувати пропозицію про повну заборону імідаклоприду.
Нагадаємо, що раніше скорочення популяції джмелів вчені пов’язали з впливом глобального потепління. Також ми розповідали про унікальній здатності бджіл попереджати один одного про небезпеку складними сигналами.
